09 березня - день народження Тараса Шевченка

 Щороку 9 березня українці по всьому світу святкують День народження Тараса Григоровича Шевченка – великого Кобзаря, видатного українського поета та художника. У свідомості кожного громадянина нашої держави Т.Г. Шевченко займає місце національного героя. Завдяки своєму життю та творчості великий митець надихав патріотів України до боротьби за правду, свободу та майбутнє нашої неньки України. В цей день урочисті заходи проводяться в кожній школі, кожному населеному пункті України та серед діаспори. (повний текст статті)

А чи знаєте ви, що існує унікальне видання, що має назву “Фронтовий кобзар”? Автором проєкту є Сергій Пущенко, заслужений діяч мистецтв України й учасник Революції гідності та війни на сході. 

На обкладинці новинки - воїн з українським автоматом на тлі жовто-синього прапора, на розвороті в кінці — Тарас Шевченко в обладунках сучасного воїна на сучасній війні. Як зазначив С.Пущенко, робота над “Фронтовим кобзарем” розпочалася ще 2015 року. Книжка містить колажі, в яких автор використав фотографії бійців добробатів, воїнів Збройних сил України, фронтових кореспондентів, знімки з власної фотоколекції, зроблені під час Революції гідності та війни на сході України.

Усього видання налічує 800 сторінок. 

Книга вийшла у харківському видавництві “Майдан”. Видання підготовлене у співпраці з Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.

Нагадаємо, що вийшов на великий екран фільм про Тараса Шевченка “Тарас.Повернення”, а також фільм “Безславні кріпаки”, в якому самурай Акайо і Тарас Шевченко рятують Україну.

Сучасний постмодерний світ не міг не поглинути найвідомішу поп-ікону української літератури. Якщо за радянських часів Шевченко уявлявся скоріше як старий дід з вусами та в кучмі (як на першій 100-гривневій купюрі), то сьогодні його частіше асоціюють з тими часами, коли він був молодий і підозріло схожий на гіпстера (нова 100-гривнева купюра).

Ми зібрали нові, актуальні образи Тараса Григоровича.

Національний музей Тараса Шевченка

Безкінечні зали зі старим паркетом, монументальні картини, оригінальний підпис Шевченка за подвійним склом — все це залишилося у минулому. Новий музей набагато привітніший до відвідувачів, хоча може насторожити давніх фанів Тараса Григоровича. Тут і Шевченко-Супермен, і мультимедійна «Катерина», і постійні тематичні виставки, і весела фейсбук-сторінка. Залишилось тільки назву гештеґом написати — жодної архаїки не залишиться.

Музичний Шевченко

203 роки пройшло від народження Тараса Григоровича, а він продовжує писати слова до пісень українських артистів (чи просто надихати). От наприклад, Тарас Чубай і його нова пісня «Реве та Стогне» (The Mighty Dnieper).

Але якщо вам хочеться чогось більш несподіваного, то ось вам «Катерина» від гурту «её».

Модний Шевченко

Цікаво, чи носив би Тарас Григорович футболки з власним зображенням, враховуючи його любов до автопортретів? Поки ви самі даєте відповідь на це питання, ми просто нагадуємо, що Шевченко на одязі — це вже мейнстрім.

Шевченко від А до Я

«Видавництво Старого Лева» спеціально дно дня народження поета і прозаїка видало повноцінну абетку, де можна прочитати не тільки про малювання у бур'янах та викуп у пана Енгельгардта. 

Муральний Шевченко

Що? Хтось здивований муралом з Шевченком? А йому вже 3 роки виповнюється. Шукайте у Харкові, за адресою Садовий проїзд, 30.

Веселий Шевченко

Куди без мемів у сучасному інтернеті. Тарас Григорович — активний резидент пабліку «Файні меми про українську літературу».

Дитячий Шевченко

Десятиліттями школярі малюють Тараса Григоровича, а це все одно весело. Ми взяли кілька малюнків зі спільноти «Малювці».

Художній Шевченко

Тараса Григоровича малюють не лише діти. Наприклад, Андрій Єрмоленко робив з Шевченка байкера, рокера, буддистського символа та навіть супергероя.

Бонуси

Метрополітенівський Шевченко

Київський метрополітен влаштував Шевченківські години в метро. Читаєте «Кобзар» — і їздите безкоштовно. Розклад прикладаємо.

Хмм... Шевченко?

Класика килимової справи, яка змушує задаватися питанням «Що сталося з Кобзарем?».

(джерело)

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав усіх українців приєднатися до загальнонаціональної акції “Шевченко закликає, Україна перемагає!”.

03 березня - Всесвітній день письменника

3 березня кожного року весь світ відзначає професійне свято – День письменника. Подію заснував ПЕН-клуб (міжнародне об’єднання письменників) у 1986 році. В Україну свято прийшло аж у 2012 завдяки ініціативі української письменниці Лариси Ніцой. (детальніше про цей день)

Окрім того, що 03 березня - Всесвітній день письменника, ще в нас є Всесвітній день компліменту. Як на мене, то найкращий комплімент будь-якому письменнику - це пам'ять про нього та його твори. Сьогодні, в ці доволі важкі часи, саме українські письменники, наші вірші, пісні є тим корінням, що підпитує нашу віру та силу духа. Тому, згадуємо, читаємо, надихаємось!

Вiльна ненько!

Україно, моя ненько, скiльки ж горя тут було?
Скiльки вiйська козацького на Вкраїнi полягло?
Крiпаками сини були й стали до двобою,
Щоб отримати для себе ту жадану волю.

За свободу України полягли твої сини
I в роки революцiйнi, i в роки Вiйни.
А в роки Голодомору i репресiй теж
Похованням синiв своїх не було тих меж.

Їх вбивали Ленiн, Сталiн та НКВД,
Де ж те щастя українське i свобода де?
Вже закiнчилися вiйни i, здаеться, можна жить,
Тiльки щастя це недовге кожен хоче розтрощить.

Зазiхають на Вкраїну полiтичнi вороги,
Та захапать вiльну неньку їм зовсiм не до снаги.
Люди нашi не Росiя, не казахи й Бiлорусь,
Люди нашi - мiцна сила, щоб вiддать її комусь.

Україну захищаймо, не жалiючи життiв,
I свободу добуваймо вже для наших дiтлахiв,
Щоб вони тепер свободу берегли вiд ворогiв,
Вiльно дихали i жили протягом усiх вiкiв!..

(Смiлянець Т. А.)

Тобою
Послухай, як струмок дзвенить,
Як гомонить ліщина.
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.

Послухай, як трава росте,
Напоєна дощами,
І як веде розмову степ
З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –
Дніпро до моря лине, –
З тобою всюди, кожну мить
Говорить Україна.
(П. Осадчук)

Обережність важлива!

 Знаєте, на жаль, ця інформація актуальна вже останні 8 років, але з нинешньою ситуацією, з тими роликами, що заполонили інтернет, це взагалі стає нагальною потребою! Отже, нагадую тим, хто забув, пишу тим, хто не знав:

28 лютого - початок Масляної

 Це свято завжди в нашій культурі було святом сонця, світла та тепла. свято, яке показує, що весна, світло, спасіння вже скоро! У цей нині важкий час це свято як ніколи актуальне, особливо його символічне значення. 

Масниця — своєрідне прощання з зимою та вітання весни. Свята, схожі на це, існують в різних країнах світу, але саме в Україні століттями створювалися унікальні традиції та обряди.

Масниця — свято, дата проведення якого щороку змінюється. Пов’язано воно з Великим постом та Великоднем. Масниця завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом, який 2022 року почнеться 7 березня. А тому святкувати, веселитися і їсти млинці ми будемо від 28 лютого до 6 березня.

Свято Масниця має стародавнє коріння, а основні традиції його святкування з’явилися на території сучасної України ще в дохристиянські часи.

Обрядів на Масницю існувало чимало і часто вони були суто регіональними. Але спільним для всіх вважалося значення події: люди намагалися як найкраще “провести зиму” та “зустріти весну”, щоб весь рік був щасливим і врожайним.

Кожен день тижня Масниці мав особливе значення, також існували окремі традиції та обряди:

Понеділок — “зустрічали Масницю” святковим столом із солодощами, створювали крижані гірки, а також робили опудало з соломи (саме воно символізувало Масницю);

Вівторок — проводилися гуляння, на які традиційно збиралася молодь, хлопці загравали з дівчатами, каталися разом з гірок, їли святкові страви (це дійство носило назву “заграш”);

Середа — увесь день проводили в частуваннях, а тому його називали “лакомка”;

Четвер — каталися на конях, закликали весну і проганяли зиму геть, молодь часто будувала фортеці зі снігу, ділилася на окремі групки (захисників та тих, хто нападає);

П’ятниця — якщо чоловік вже був одружений, цього дня він йшов до своєї тещі і пригощав її варениками, а пізніше млинцями;

Субота — за святковим столом збиралися всі родичі, їли, співали пісень та веселилися;

Неділя — цей день ще називали “прощеним”, тому що потрібно було попросити пробачення за всі погані вчинки у близьких та рідних.

Бібліотекарки Бахмутського НВК № 11 пропонують всім нам трохи відволіктись від сумних важких новин та звернутись до наших коренів, аби вони як у великого гарного кріпкого дуба стали нашою опорою і допомогли пережити все це гідно, з посмішкою та впевненістю у тому, що все буде добре!

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Всі соціальні істоти спілкуються один з одним — від бджіл та мурах до китів та мавп. Але тільки люди використовують для спілкування мову, яка являє собою набагато більше, ніж набір певних сигналів. Мова має зовсім іншу природу, ніж спілкування тварин. За неї відповідає особливий центр у мозку, який є лише в людей. Коли і як люди стали користуватися мовою, сказати не може ніхто, та прийнято вважати, що це був досить тривалий еволюційний процес.

Зараз у світі існує  близько 7 тисяч мов, але науковці об’єднують їх у порівняно невелику кількість мовних сімей. В них мови пов’язані між собою спільними звуками, словами чи граматичними конструкціями. Вчені-мовознавці вважають, що всі мови певної лінгвістичної групи походять від однієї спільної прадавньої мови.

 Міжнародний день рідної мови покликаний спонукати уряди й населення всіх країн захищати й розвивати мову кожного народу, що існує на планеті. Ця всесвітня подія відзначається щороку 21 лютого, а засновницею свята виступила ЮНЕСКО. Своєю особливою мовою будь-яка етнічна спільнота завжди вирізняється з-поміж інших. Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління в якості нематеріального культурного спадку. На жаль, 43% мов зараз перебувають під загрозою цілковитого зникнення. Що два тижні припиняє своє існування мова одного з народів світу. 40% людей не мають змоги отримати освіту рідною мовою, а це є дуже важливим фактором формування національної свідомості.

Аби наша мова і далі квітла та розвивалась, бібліотекарки Бахмутського НВК № 11 Інесса Заворотня та Світлана Власова організували виставку та провели годину спілкування для вихованців групи подовженого дня (вихователь Ердик Л.М.).

Ось як це було:

14 лютого - Міжнародний день дарування книг

14 лютого кожного року світ відзначає цікаву та молоду подію під назвою Міжнародний день дарування книг, яка з’явилась в США у 2012 році. Власниця сайту з дитячими книгами Еммі Бродмур поділилась ідеєю, котра полягає у добровільному обміні книгами. (детальніше про свято).

Напередодні цього свята бібліотекарка Бахмутського НВК №11 Світлана Власова провела для вихованців груп подовженого дня 2-х та 3-х класів майстер-клас "Книжкова лікарня", під час якого вчила дітей дарувати нове життя старим та "хворим" книжечкам.

Ось як це було:

22 січня - День Соборності України

День Соборності України – офіційне національне свято, що відзначається на честь Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1919 році. Також роком раніше було проголошено незалежність УНР. Відзначається щороку 22 січня на офіційному рівні, проте цей день не є вихідним.

Більше про свято

Бібліотекарі Бахмутського НВК № 11 звісно не оминули увагою це свято, ними була організована книжкова виставка, а також буктрейлер

День пам'яті захисників Донецького аеропорту

 16 січня українці відзначають День пам’яті Кіборгів. Ця важлива пам’ятна дата для України запроваджена з ініціативи українських бійців, що вижили у боротьбі за ДАП. У цей день українці вшановують захисників донецького аеропорту. За витривалість, стійкість та мужність їх нарекли кіборгами. Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні. Бійці, які захищали летовище, отримали державні нагороди (деякі – посмертно). 

Боротьба за аеропорт Донецька розпочалася 26 травня 2014 року, коли сепаратисти та найманці захопили термінали літовища. Українські бійці того ж дня повернули контроль над аеропортом, завдавши терористам нищівного удару. Бойові дії тривали до січня 2015 року та скінчилися лише після повного руйнування терміналів. Понад 200 українських бійців віддали життя за Україну, а 500 – отримали поранення. 

Під шквальним вогнем участь в обороні також брали медики та волонтери. Їхні подвиги теж вшановують у День пам’яті кіборгів. 

Чарівник країни Оз

 13 січня бібліотекарка Світлана Власова з учнями третіх класів провела захід за казкою Лаймен Френк Баума «Чарівник країни Оз». На початку заходу бібліотекар ознайомила учнів із змістом цієї казки, її адоптаціями та книжками, які зберігаються в бібліотеці.

Наступним етапом було об’єднання вихованців в команди за мотивами історії «Чарівник країни Оз»: Моргуни, Жувачі та Ковтачі. Виконуючи завдання, команди повторювали шлях дівчинки Дороті до чарівного Смарагдового міста. На дошці бібліотекар відображувала рух команд до замку, за яким із захопленням слідкували діти. Завдання були доволі різноманітними: кросворди в малюнках, математичні приклади, розмальовки, знаходження  відмінностей, відгадування  слів, тощо.

Наприкінці заходу, команди дібралися до замку, де на них чекали приємні сюрпризи – дари Чарівника Смарагдового міста.      

    

11 січня - Міжнародний день "Дякую"

 Щороку 11 січня в світі відзначається приємне свято – Міжнародний день «Дякую». Часто в поспіху ми забуваємо сказати це слово, а воно є надзвичайно потрібним. За допомогою «дякую» можна не лише висловити вдячність до всіх, хто робить наше життя кращим та щасливішим, але й продемонструвати свою вихованість та гарні манери. Деякі люди дякують просто через службовий обов’язок, а не за порухом душі. Та всього одне щире «дякую» може змінити дуже багато – взаємини стають теплішими, а світ навкруги – добрішим. Тож коли, як не в цей день, від щирого серця подякувати  рідним, друзям, сусідам та колегам? Адже причин для вдячності насправді дуже багато.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ «ДЯКУЮ»

Неможливо точно встановити, хто був ініціатором Міжнародного дня «Дякую». Існують різні версії – від заснування події ЮНЕСКО чи ООН (але в календарях цих організацій такого свята немає) до невідомої фірми-виробника вітальних поштових листівок, яка таким чином намагалася покращити свої прибутки. Дата найпершого святкування теж документально не зафіксована, але приблизно це відбулося на початку 2000-х років. 

Сама ж традиція говорити у відповідь на будь-яку приємність слова вдячності з’явилася в сиву давнину. Ще в часи Стародавнього Риму філософ Цицерон вважав вдячність не просто найбільшою людською чеснотою, а й матір’ю всіх інших чеснот.  А сюжет всім відомої казки «Про золоту рибку» навчає з дитинства, що невдячність – це шлях до «розбитого корита».

MERCI

Вперше в історії люди зафіксували слово вдячності у словнику, виданому в Парижі в 1586 році. Але фактично вишукане французьке «merci» з’явилося набагато раніше. З самого початку воно означало заробіток або платню, бо походило від латинського слова «merces» – ціна. З XII століття за допомогою цього слова стали просити про милість у Бога та одночасно дякувати йому – «Dieu merci», але з часом фразу скоротили до одного слова.

DANKE

Натомість, німецьке «дякую» – «danke» ніколи не мало під собою релігійного підґрунтя. Воно споріднене з дієсловом «denken», що означає – думати, а також зі словами, що мають значення «думка» та «пам’ять». Тож виходить, що дякувати  означає пам’ятати, думати, що само по собі є доволі символічним.

GRACIAS

В Іспанії та в інших іспаномовних країнах вдячні люди кажуть «gracias». Це слово походить від латинського «gratia», що означає не тільки вдячність та прихильність, а й витонченість, чарівність та красу. В Давньому Римі граціями називали богинь радості, краси та молодості. Отже, вдячність по-іспанськи – це завжди щось миле й красиве.

ДЯКУЮ

Українці для висловлення вдячності використовують слова «дякую» та «спасибі». «Спасибі» – це російське слово в українізованому варіанті.

В документальних джерелах українське «дякую» відображається з XVI століття. Але насправді це слово є набагато старшим – воно вживалося ще нашими далекими пращурами – праслов’янами. Походження цього слова дотепер є предметом суперечок науковців. Частина мовознавців стверджує, що наше «дякую» є похідним від німецьке слова «danke», яке в свою чергу зазнало змін у вимові близьких сусідів – поляків.

Інші дослідники вважають цю версію поверховою та зазначають набагато ширшу розповсюдженість цього слова у всій Європі, звісно, в дещо  видозмінених формах. Схоже слово є не лише в німецькій мові, але й у голландській, англійській, мовах країн Скандинавії, усіх мовах західних слов’ян та у мові наших сусідів – білорусів. Існують також і в Росії народні діалекти, де для вираження вдячності використовується подібне слово.

Відзначається також спорідненість слова «дякую» з дієсловом «дати» та з його відповідниками в інших слов’янських мовах. Не виключається навіть версія походження цього виразу вдячності ще з давнього санскриту. Тому наше «дякую» можна вважати справді одним з найпрадавніших слів, яке зрозуміють без перекладу майже у всіх європейських країнах.

Зрештою, не так важливо, якими саме словами висловлювати свою вдячність. Головне – не забувати це робити, адже щирі почуття зігрівають душу й розганяють смуток, дарують надію та просто покращують настрій.

Повна стаття

Біля ялинки

 Новий рік - найдомашніше, найтепліше свято зими і, відповідно, його святкування також завжди проходе в теплій і домашній атмосфері, як от зустріч бібліотекарки Світлани Власової із вихованцями групи подовженого дня 3 класів (вихователь Лідія Ердик). Протягом цієї зустрічі учні послухали казочку про те, як до кожного в дім прийшла новорічна ялинка, грали у новорічну вікторину та вікторину-загадку. Обов'язковим атрибутом свята - є подарунки і вихованці разом із Світланою Власовою зробили подаруночки своїм родинам власними руками! Наприкінці зустрічі разом розгадували ялинковий кросворд, повертали яскраві барви Діду Морозу і все це під новорічні пісні!

Миколай завітай до мене!

 Напередодні свята Святого Миколая, який в Україні відзначають у ніч з 18 на 19 грудня, бібліотекарка Світлана Власова завітала в гості до дітей третіх класів із заходом  «Миколай завітай до мене».

   Це  улюблене свято не тільки дітей, а й дорослих. У цей день прийнято не тільки дарувати презенти, а й вітати один одного теплими словами.

  Спочатку заходу бібліотекар розповіла легенду про Святого Миколая, потім показала яскравий мультфільм про пригоди Миколая, після якого була проведена вікторина до свята , яка допомогла закріпити знання учнів під час заходу. У легкій ігровій формі діти вивчали історію свята та його традиції, а ще вчилися розуміти цінність гарних вчинків. І на при кінці бібліотекарка роздала розмальовки з зимовими зображеннями і під  пісеньку про Миколая – «Всі маленькі діточки», учні з задоволенням розфарбовували кожен своє зображення.

Груднева книгарня: що почитати у перший місяць зими

 Останній місяць року завжди особливий: він сповнений турбот, надій та сподівань. Робимо підсумки, закриваємо гештальти та плануємо дати старт багатьом планам у новому році. А ще готуємося до свят: різдвяні та новорічні приготування такі приємні!

Підготували для вас добірку книг для прочитання у грудні. Разом зі смачним читанням налаштовуйтесь на великі справи та новорічний настрій, бо попереду багато роботи та святкової магії.

«Сила волі. Шлях до влади над собою», Келлі Макґоніґал

Традиційно починаємо з саморозвитку та бестселеру про нього. Актуально для тих, хто ставить цілі, але через брак часу та лінощі не може довести справу до завершення. Mustread для тих, хто хоче змінити життя на краще. Авторка (відома американська психологиня, викладачка Стенфордського університету) Келлі Макґоніґал вчить, як опанувати та підкорити три вміння: «Я буду», «Я не буду», «Я хочу» – саме вони допомагають нам у досяганні цілей та виконанні планів. І як робити це мудро – розширюючи межі обережно і поступово, знайти те «хочу», яке потрібне саме вам. Обов’язково до прочитання.

«Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди», Марі Кондо

Актуально до передсвяткового наведення ладу в будинку та житті: техніки прибирання від А до Я від японської письменниці Марі Кондо. Книга читається легко та вчить, як правильно робити прибирання та не бути скнарою – експертом зі збирання непотребу. Легко та без жалю викидати непотрібні речі, прислухаючись до власних емоцій.

Японці вірять – чистота у будинку приносить удачу, тож коли ви приведете своє житло до ладу за курсом японської авторки, ваше життя кардинально зміниться. Ви більше ніколи не захочете повертатись у безлад у жодній сфері життя, це і є магія прибирання, секретом якої Марі Кондо залюбки ділиться із світом. Чудова книга, рекомендуємо.

«Різдво і червоний кардинал», Фенні Флегг

Тепла розповідь з казковим блиском про життя невеликого містечка. Так, Фанні Флег, одна з наших улюблених авторок, знає, як зачепити за самісіньке серце, розповідаючи душевні історії…

У затишне містечко Загублене Джерело, що на півдні штату Алабама у США, приїздить Освальд Кемпбелл. Наляканий сумним діагнозом, він планує тут зміцнити здоров’я та дожити до наступного Різдва. Але звичайне на вигляд містечко виявляється зовсім непростим: тут листоноша плаває на човні, спільнота поважних дам «Великі Горошинки» таємно чинить добро, а в одному-єдиному на все містечко магазинчику живе улюбленець усіх містян, маленький червоний птах на ім’я Джек. Наближається Різдво і в Загубленому Джерелі починаються чудернацькі події, які змінюють життя усіх його мешканців. Чудова магічна історія, читання дарує незабутні емоції.

«Симон», Наріне Абґарян

На похорон старого муляра Симона, поважної людини з невеличкого вірменського містечка Берд, зійшлося чимало людей, адже він прожив довге життя і крім рідні мав багато знайомих. А ще старий муляр був знаний своїми любовними пригодами. І ось до нього на похорон прийшли жінки, яких він кохав на додачу від дружини, і кожна з них тепер хоче розповісти власну історію кохання: як Симон з’явився у їхньому житті та назавжди його змінив. Творчість Наріне Абґарян ми просто обожнюємо. Це гарантований щем у серці, сила-силенна позитивних емоцій та приємний посмак.

«Загадка 622 номера», Жоель Діккер

Одного зимового ранку у 622 номері готелю у швейцарських Альпах знаходять труп. Тоді поліція так і не розкрила справу, і згодом про неї всі забули. Через багато років до цього ж готелю приїздить письменник Жоель Діккер, тут він планує оговтатись від розриву стосунків. Письменник навіть не уявляє, що йому доведеться розкрити давній злочин. Та ще й в компанії Скарлетт, вродливої письменниці-початківки, яка живе у сусідньому номері та шукає натхнення, аби написати книгу. Зворушлива сімейна сага з інтригами, пригодами, скелетами у шафі, усім тим, що змусить читача забути про навколишній світ з його проблемами і турботами, хоча б на момент читання. Це той випадок, коли так не хочеться, аби сторінки закінчувались.

Джерело