Більше фото на вкладці "Фотогалерея"
вівторок, 23 лютого 2021 р.
25 лютого - День народження Лесі Українки
четвер, 18 лютого 2021 р.
21 лютого - Міжнародний день рідної мови
Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.
День був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, повідомляє Укрінформ.
Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.
Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.
Уявіть собі, що ви знаєте мову, якою спілкуються усі люди навколо, але ви можете з ними хіба листуватися — не говорити вголос, бо їм невідома форма, якою ви виражаєте цю мову. Так живуть жестомовні люди, тобто люди, які спілкуються жестовою мовою.
Жестова мова — це візуально-жестова мова, яка має свій словник та свої правила. Слова промовляються жестами, які людина показує за допомогою рухів рук та пальців, а мімікою передає додаткові емоції, аби надати розповіді емоційного забарвлення, якого вона може бути позбавлена через невербальність мови.
У кожній країні своя жестова мова. Вони справді різні, хоч можуть бути подібними у країн, які мають сьогодні спільні кордони або колись — спільну історію. Українська жестова мова так само відрізняється від російської жестової мови, як українська мова відрізняється від російської.
Датою появи української жестової мови вважається 1805 рік, коли її вперше описали. В Україні все ж більш поширеною є російська жестова, хоча з часом все більше і більше людей переходять на українську. Основні фрази жестовою мовою можна вивчити онлайн на різноманітних платформах.
Тут словник жестових мов світу, включно з українською жестовою мовою
Тут курс української жестової мови
А зараз спробуйте вивчити привітання жестовою мовою:
20 лютого – День Героїв Небесної Сотні
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинули 48 осіб, яких разом з іншими загиблими учасниками мирних протестів назвали Героями Небесної Сотні.
20 лютого 2014 року стало не просто черговою датою офіційної події в календарі, а своєрідною точкою неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, до старих корупційних схем та маркером протидії "багатовекторності", насправді ж – проросійському тяжінню у зовнішньополітичному курсі. За все це не просто стояли люди на Майдані, за це заплачено дуже велику ціну – людські життя.
Із метою вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!".
До п’ятих роковин початку масових розстрілів у центрі столиці було ініційовано проєкт «Характери гідності». Це серія коротких роликів, у яких рідні та близькі розповідають про загиблих учасників Революції Гідності, про те, якими вони були в житті, їхнє дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення. Розповіді найближчих покликані нагадати усім про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Проєкт, до якого долучився та який підтримав НМРГ, був ініційований ГО «Родина Героїв Небесної Сотні». В межах проєкту вже відзнято 38 роликів, які транслювалися на національних і регіональних ТБ-каналах, у соціальних мережах та ютуб-каналі Музею Революції Гідності. Ідея та режисура проєкту належить Дарії Кульчицької: «Ідея виникла тому, що хотілось показати, що загиблі Герої були в першу чергу звичайними людьми зі своїми мріями, сподіваннями, вірою в майбутнє. Ніхто з них помирати не хотів. Всі хотіли жити. Людина живе, поки живе остання людина, яка її пам’ятає. Я дуже хочу, щоб Герої не вмирали», – розповіла Кульчицька. Музику спеціально для проєкту «Характери Гідності» написав і зіграв піаніст Роман Коляда. Усі випуски проєкту «Характери Гідності» доступні на ютуб-каналі Музею за посиланням:
Характери Гідності” – спільний проєкт Національного музею Революції Гідності та ГО “Родина Героїв “Небесної Сотні”: https://cutt.ly/lk68wGm
Рекомендовані фільми про Революцію Гідності, зокрема події 18–20 лютого 2014 року 1. Відеопроєкт «Характери гідності» (38 роликів), режисер Дарина Кульчицька (2018–2021). 2. «Герої не вмирають», режисер Дмитро Коновалов (2017). 3. «Зима, що нас змінила» (цикл з 7 фільмів), режисер Володимир Тихий (2013– 2014). 4. «Зима у вогні», режисер Євген Афінєєвський (2015). 5. «Євромайдан – Волинська Січ», режисер Оксана Євпак (2014). (За посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=KvMSsNsF4QY&feature=emb_imp_woyt 6. «Майдан», режисер Сергій Лозниця (2014). 7. «Молитва за Україну», режисер Євген Афінєєвський (2015). 8. «Небо падає. Три місяці з життя Устима Голоднюка», режисер Володимир Тихий (2017): https://www.youtube.com/watch?v=xD7DVytytTs&feature=emb_logo 9. «Правда Майдану», режисери Андрій Солоневич, Дмитро Ломачук (2014). 10. «Саша Х. – крила на Майдані», режисер Мануель Графт (2016).
Інтернет-ресурси 1. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності. URL: https://maidanmuseum.org. 2. Сайт Небесна сотня. URL: https://nebesnasotnya.com. 3. Сайт Небесна сотня. URL: .http://www.nebesnasotnya.in.ua/portfolio. 4. Сайт Герої України. URL: .http://www.ukrgeroes.com.ua. 5. Онлайн-урок про Євромайдан, Небесну Сотню, окупацію Криму й Донбасу Російською Федерацією. Лектор – Ігор Пошивайло: https://www.youtube.com/watch?v=QhXRCGCT2mg&feature=youtu.be. 6. Майдан: усна історія: https://old.uinp.gov.ua/page/maidan-usna-istoriya. 7. Спецпроєкт «До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні»: https://youtu.be/tXDpC2mrbA0. 8. Відеоролік «Небесна Сотня. Герої не вмирають»: https://www.youtube.com/watch?v=iEkzadq2qiU .
понеділок, 15 лютого 2021 р.
15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.
Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.
Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.
Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.
Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.
З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.
У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
(https://armyinform.com.ua/2021/02/15-lyutogo-den-vshanuvannya-uchasnykiv-bojovyh-dij-na-terytoriyi-inshyh-derzhav/)
пʼятницю, 12 лютого 2021 р.
Майстер-клас "Книжкова лікарня"
Напередодні Міжнародного дня дарування книг бібліотекарки завітали до найвідданіших читачів з таким незвичним проханням, а саме... полікувати книгу! І знаєте? Наші діти, звичайно ж, найкращі, але те, що вони з таким завзяттям візьмуться дарувати нове життя книжечкам, стало для нас дуже приємним відкриттям! У підсумки, книжечки не тільки "вилікувались", але й ще отримали "одежину" у вигляді обгортки!
четвер, 11 лютого 2021 р.
14 лютого - день закоханих
До дня закоханих: Найромантичніші пари в літературі
СТАРИЙ ЛЕВ 13.02.2020
У День усіх закоханих та День дарування книг розповімо вам про найяскравіші пари в літературі. У книжках є сотні, а то й тисячі закоханих персонажів, і в кожної з цих пар – свій шарм та чари. Ми ж обрали для вас лише декілька з найвідоміших, і будемо раді, якщо ви доповните перелік своїми улюбленцями.
Ромео і Джульєтта (з однойменної історії Вільяма Шекспіра)
Так, трагічність та драматичність історії Ромео і Джульєтти – безсумнівна, адже їхнє кохання стало жертвою безглуздої багаторічної ворожнечі родин Монтеккі та Капулетті, і врешті оповідь не закінчилася хеппі-ендом. Втім, Ромео і Джульєтта є символами боротьби за кохання, а пристрасть та відданість персонажів надихнула десятки митців на створення екранізацій, мюзиклів, вистав, пісень...
Елізабет і містер Дарсі («Гордість і упередження» Джейн Остін)
Навіть через понад двісті років після написання роман Елізабет Беннет і містера Дарсі все ще залишається улюбленою історією кохання серед романтиків. Незважаючи на невпинні прохання матері й тиск найближчого оточення, незалежна і наполеглива Елізабет налаштована одружитися лише з коханою людиною. І врешті, коли дівчина зустрічає гордого, мовчазного і дуже заможного Дарсі, то аж ніяк не думає, що він стане її обранцем. Адже вони, схоже, не згодні майже у всьому. Втім, саме такий початок стосунків запалює іскру й поєднує серця героїв.
Джен Ейр і Едвард Рочестер («Джейн Ейр» Шартлотта Бронте)
Ця пара явно не є ідеально, але зрештою яка є? Історія Джейн та Едварта сповнена таємниць та провокативних моментів, і це явно та історія, яка спонукає багатьох поміркувати про значення кохання і відданості. Полюбивши містера Рочестера, Джейн сподівається стати його дружиною. Однак щойно її мрія здійснюється, дівчині доводиться дізнатися про ще одну дружину коханого. Розбите серце Джейн сцілюється не одразу, та все ж доля повертає її до Едварда й навіть пророкує їм щасливе майбутнє разом.
Дейзі і Ґетсбі («Великий Ґетсбі», Френсіс Скотт Фіцджеральд)
Джей Ґетсбі намагається привернути увагу заміжньої Дейзі Б'юкенен, в яку давно закоханий до нестями, навіть одержимий. Попри певний спротив героїні, дівчина таки піддається чарам Ґетсбі, хоча не настільки, аби пожертвувати заради нього своїм життям. Й їхній зв'язок породжує все більше труднощів у житті персонажів. Історія, сповнена зрад, драм, афер, шалених вечірок та алкоголю, і навіть вбивств, все ж переводить погляд читача на нерозділене кохання, яке штовхає людину на відчайдушні й божевільні вчинки.
Скарлетт О'Хара та Ретт Батлер («Звіяні вітром» Марґарет Мітчелл)
Мабуть, цю історію кохання можна охарактеризувати словами невизначеність і нерішучість. Поки Ретт намагається підкорити серце Скарлетт й довести дівчині свої почуття, та його відкидає, маючи лише одну мету – вийти заміж за іншого. Довга історія їхніх стосунків набувала то піднесень, то спадів. І коли, здавалося б, Скарлетт розуміє, хто є справжнім коханням усього її життя, Ретт уже опустив руки і збайдужів.
Бріджит і Марк Дарсі («Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінґ)
Ще одна історія кохання, яка розпочалася з непорозуміння. Бріджит – 30 з хвостиком, і вона вкотре намагається змінити своє життя. Та коли батьки намагаються нав’язати героїні розлученого адвоката Марка Дарсі, що носить светри з V-подібним вирізом і шкарпетки з бджілками, він геть не справляє на неї враження. Але життя – річ непередбачувана, і доля знову зводить Бріджит з Марком. Тож якщо ви полюбляєте кумедні і незграбні пари – ця точно припаде вам до вподоби.
Рон і Герміона (серія книг «Гаррі Поттер» Джоан Ролінґ)
Ця пара напевно стала любленою у мільйонів дітей та дорослих у всьому світі. Кохання Рональда Візлі та Герміони Ґрейнджер розпочалося з дружби у Гоґвортській школі чарів і чаклунства, а згодом переросло у дещо значно більше. Вони також надихають пари, які мають дуже різні інтереси. У серії книг на них чекає багато позитивних моментів, як і труднощів, але врешті-решт вони доводять, що кохання і сильні стосунки можуть вирости з дрібних розбіжностей, навіть якщо увесь час з ними, немов зайве колесо, був Гаррі 
Наталі і Маркус («Ніжність», Давід Фоенкінос)
Коли світ відбирає в тебе кохання всього життя, здається, вже ніколи не вдасться бути щасливою, – так думає головна героїня книги Давіда Фоенкіноса. Але життя зраненої Наталі повертає в неочікуваному напрямку і приводить її до Маркуса. Ці двоє, на перший погляд, зовсім не пасують одне одному, та випадковий поцілунок перевертає їхні світи.
Вівіан і Френк («Місто дівчат» Елізабет Ґілберт)
Кохання у цій парі – найперше емоційна спорідненість та близькість. Ґілберт дуже барвисто і водночас щемливо зворушливо розповідає про кохання, яке плекала Вівіан до чоловіка, з яким так і не була разом у сексуальному плані. Тут приклад того, що кохати можна не за зовнішність, гроші абощо, а за людяність найперше. Це зрештою кохання, яке не викликає пристрасті та бурхливих емоцій, але до якого хочеться повертатися, щоби відчути спокій і тихе щастя.
Ще по темі: герої творів (опорні схеми),
11 лютого - Міжнародний день дівчат і жінок в науці
А ви знали, що в Україні частка жінок у науці майже вдвічі більша, ніж в середньому у світі? До Міжнародного дня жінок і дівчаток в науці розповідаємо про видатних українок та їхні відкриття, іноді зроблені попри все.
Шостий рік поспіль в усьому світі 11 лютого відзначається молоде, але важливе свято — Міжнародний день жінок і дівчаток в науці. Воно був прийняте Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки для жінок і дівчаток і їх участі в ній.
День жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, що жінки грають важливу роль у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчаток до участі в науці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосил з цього приводу: "Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства".
За сучасними даними ЮНЕСКО, жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі — жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше матеріалів, отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки.
Виділяють кілька причин, які заважають жінкам повірити в свої можливості, і тим самим обмежують їхню участь в наукових дослідженнях.
- По-перше, це вкорінена в суспільстві думка про те, що наука — чоловіча сфера діяльності, де представниці слабкої статі недоречні і небажані. Наприклад, згідно з дослідженням, проведеним інститутом Джини Девіс по гендеру в ЗМІ у 2015 році, лише 12 відсотків жіночих персонажів в кіно і на телебаченні працювали в сфері науки і техніки.
- По-друге, поширене переконання в тому, що жінка менш компетентна як вчений.
- По-третє, реальна "повсякденна" дискримінація: заниження оплати праці, наукового визнання і заохочення насамперед на високих рівнях.
Втім, гендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності і шлях в науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі.
Автор цієї картинки у Twitter Anand Mahindra: "Цього тижня я сидів зі своїм онуком і зрозумів ось що. Я вітаю кожну працюючу жінку і визнаю: їхні успіхи вимагали набагато більших зусиль, ніж для їх чоловіків"
Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.
"Наука набуває жіночого обличчя. Зараз до жінки в науці почали ставитися ліберальніше. Позитивні зрушення на собі я вже відчула", — каже фізикиня Галина Клим.
А математикиня Юлія Безвершенко зазначає: "Популяризувати науку серед жінок треба зі шкільного віку — показувати їм можливості інженерії, програмування, науки. Спробувавши це, вони не будуть противитися можливості обрати такий шлях, якщо будуть відчувати в собі таку спроможність".
Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.
З метою підтримки й відзначення талановитих науковиць та заохочення їх до розвитку української науки у 2018 році в Україні була запроваджена премія, яка є частиною глобальної Програми L'ORÉAL-ЮНЕСКО "Для жінок у науці". Вона створена для молодих жінок, які професійно займаються науковими дослідженнями у галузі STEM (наука, технології, інжиніринг, математика) і мають активну позицію у популяризації науки.
Ми ж вирішили розказати про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки, щоб показати: дівчата можуть усе.
Наталія Полонська-Василенко – історикиня
Наша перша героїня ще з початку ХХ столиття и аж до кінця життя вже у 1970-х роках займалася дослідженням історії та археології України, причому як в Україні, так і згодом в еміграції у Німеччині та Чехії. Вона у непростій історично для України час стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Наталія Полонська-Василенко – авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і досі.
Валентина Радзимовська – біологиня
Одним з найвидатніших імен нашої історії є Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілкці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. Як і її попередниця у нашому матеріалі, у 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США.
Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.
Ніна Мороженко – фізикиня
Сонце хоча і найближча до нас зірка, але приховує в собі ще чимало цікавих загадок. Українська астрономикиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що відбувається на Сонці, впливає на багато сфер людської діяльності. Без вивчення сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зірках, до яких так прагне дістатися людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в которий раз демонструє, що фізика не є суто "чоловічою" наукою.
Наталія Виноград – епідеміологиня
Епідеміологиня, професорка, докторка медичних наук Наталія Виноград завідує кафедрою епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експертка Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радниця МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху у 2020-2021 роках годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині, а тепер авторка 305 наукових праць, а також 8 авторських свідоцтв на винаходи та патентів України, доводить, що для дівчини, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого.
Ніна Вірченко – математикиня
Професорка кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей докторка фізико-математичних наук Ніна Вірченко – одна з найвідоміших українських математикинь. Вона авторка понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона членкиня Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.
Доля Ніни Вірченко не була простою: у віці 18 років у 1948 року її засудили до 10 років таборів ГУЛАГу за підготовку "політичної змови, заколоту" та участь в "українсько-націоналістичній банді". Роки у таборах не зупинили майбутню докторку від досягнення мрій – у 1964 вона захистила кандидатську, а у 1988 – докторську дисертацію в Києві.
Елла Лібанова – економістка
Науковиця у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академікиня Національної академії наук України, докторка економічних наук, професорка, заслужений економіст України. Елла Лібанова – академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина членкиня президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.
Нана Войтенко – біологиня
Професорка, докторка біологічних наук, нейробіологиня, завідуюча відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Більше 20 років Нана Войтенко займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають. Нана Войтенко займається саме природою болю, як він виникає і поширюється в центральній і периферичної нервових системах людини. В умовах лабораторії Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах. Крім того, Нана Войтенко активно популяризує науку: вона є лекторкою "Днів науки", виступала лекторкою на TED-x Kyiv 2013 році, а також організаторкою "Тижня знань про мозок". Наука – поруч і доступна вона всім.
Ольга Броварець – біофізикиня
Українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша докторка наук в Україні, вона стала докторкою у віці 29 років. Зараз Ользі 34 роки і вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.
Марина В'язовська – математикиня
Українська вчена, докторка природничих наук. Математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала "Премію Салема 2016", яка є надзвичайно престижною для математиків. Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.
Марія Байляк – біологиня
Докторка біологічних наук, доцентка кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Науковиця Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив різних рослин, речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються, наприклад, підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів (а отже, і нас з вами, і це хороші новини: стресостійкість ще нікому не заважала), а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі Марія входить у Топ-10 успішник українських жінок-вчених.
Юлія Безвершенко – фізикиня
Українська вчена у галузі теоретичної фізики, популяризаторка науки, громадська діячка, кандидатка фізико-математичних наук Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Юлія займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Вона впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю.
За словами Юлії, свого часу вона почула від свого наставника важливу річ – бути собою можна у будь-якій діяльності! Тому не треба боятися стереотипів та упереджень інших.
Якщо ви – дівчинка, дівчина, жінка, неважливо, звідки, неважливо, скільки вам років, і ваше серце лежить до науки – не бійтеся. Йдіть туди сміливо. Адже ніщо не зупинить жінку, яка готова працювати і робити наукові відкриття!
(https://rubryka.com/article/ukrainian-women-in-science/)
Ще за темою : http://gifts.kunsht.com.ua/sciencekitchen
https://www.youtube.com/watch?v=ujfIig-qOJo&ab_channel=%D0%A2%D0%A1%D0%9D
Підписатися на:
Дописи (Atom)