середу, 27 січня 2021 р.

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ



 

«Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки: та-та-та, та-та... Два роки з дня в день я чув, і це стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три».

Анатолій Кузнєцов. «Бабин Яр»

 

«Євреїв все ведуть без кінця. Люди ховають їх, але німці їх знаходять і забирають. І до цього часу чути стрілянину в Бабиному Яру».

Ірина Хорошунова. «Перший рік війни»

 

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Більше інформації за посиланням.

Музей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» – найбільший в Україні музей з історії єврейського народу та Голокосту, відкритий у жовтні 2012 року. Його зали присвячені одній з найстрашніших трагедій ХХ ст. – нацистському винищенню євреїв Європи – та опису традиційного єврейського світу, знищеного в роки війни. Це музей нового типу: його експозиція є поєднанням унікальних експонатів, сучасних мультимедійних технологій та арт-інсталяцій.

 Відтепер Музей "Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні" можна відвідати не виходячи з дому. Усе, що для цього потрібно – завітати на платформу https://izi.travel/en/9ef7-muzey-pam-yat-ievreyskogo-narodu-ta-golokost-v-ukrayini/uk#ae72-rituali-svyata/uk та прослухати аудіоекскурсію залами Музею.

Також Ви можете завантажити відповідний мобільний додаток на свій смартфон, а віртуальний гід розповість Вам про визначні експонати та найцікавіші факти нашого Музею.

суботу, 16 січня 2021 р.

22 січня - День Соборності України (день Злуки)

 


22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах “Універсалі соборності”, зокрема, відзначалося: “Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”. Наступного дня Акт злуки майже одностайно був ратифікований Трудовим конгресом України.

Є низка значень терміну “соборність”. Найбільш вживані з них: об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених конкретною нацією на суцільній території; духовна консолідація всіх жителів держави, згуртованість громадян, незалежно від їхньої національності. Нарешті, соборність невіддільна від державності, суверенітету й реальної незалежності народу – фундаменту для побудови демократичної держави.

Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів,   спілкуємося, разом працюємо, свторюємо знакове і важливе.

Ідея соборності завжди була наріжною й актуальною для українців. Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала одним із провідних мотивів декларацій та діяльності національного руху по обидва боки від Збруча.

Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для українського державотворення.

Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

Ідея соборності України була ключовою для наступного покоління учасників українського визвольного руху у XX столітті.

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена  IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.

Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

Незалежність і суверенність – запорука існування нації. Втрата  незалежності у результаті більшовицької окупації у подальшому призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.

Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань.

Цілісна Україна – це повернення окупованих Криму і окремих районів Донеччини та Луганщини.

 


Корисні Інтернет-посилання

1. Гай-Нижник П. ІV Універсал Української Центральної Ради // Особистий сайт: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/video_iv_universal..php

2. Жежера В. Як приймався ІV Універсал, який проголосив незалежність України у 1918 році // Україна. Історія великого народу: http://www.litopys.com.ua/ encyclopedia/ukra-na-p-d-chas-revolyuts-1905-1907-rr/yak-pryymavsya-iv-universal-yakyy-progolosyv-nezalezhnist%60-ukrayiny-u-1918-rotsi/

3. Зінченко О. Незалежність №1: Коли Грушевський насправді її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/

4. Ісаюк О.  Забута незалежність. За один рік до Соборності // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/01/22/69636/

5. Чоп Г. П’ять спроб України оголосити незалежність: від Центральної Ради до ОУН // IPress.ua: http://ipress.ua/articles/pyat_sprob_ukrainy_progolosyty_ nezalezhnist_vid_tsentralnoi_rady_do_oun_26149.html

6. Верстюк В. День Соборності України: історія виникнення традиції й свята // Європейська Україна: http://eukraina.com/publ/human_development/den_sobornosti _ukrajini_istorija_viniknennja_tradiciji_j_svjata/6-1-0-185

7. Гай-Нижник П. Акт злуки УНР та ЗУНР: втілення і крах ідеалу Соборної України // Особистий сайт: http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/172doc.php

8. Галущак М. “Потрібний живий ланцюг Львів-Луганськ”: інтерв’ю із істориком Олегом Павлишиним // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/ articles/2013/01/22/109449/

9. “Ланцюг Єднання” у січні 1990 року. Родинні фото // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/01/23/109614/#12

10. Сеньків М. Акт злуки УНР та ЗУНР – знакова подія української історії // СНУ імені Л.Українки. Історичні студії. – 2013: http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/ 123456789/6620/1/Senkiv.pdf

11. Скорич Л. Акт злуки 22 січня: передумови і наслідки // Львівська політехніка. Історичні науки. – 2008. С. 97–101: http://vlp.com.ua/files/15_8.pdf

12. Соборна Україна: від ідеї до сьогодення // Електронна бібліотека НЮУ імені Я.Мудрого: http://library.nlu.edu.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id= 304:soborna-ukraina-vid-idei-do-sohodennia&Itemid=236

13. Тимченко Р. Акт злуки 22 січня 1919 р. та проблеми його реалізації (січень–листопад 1919 р.) // Український історичний збірник – 2009. – Вип. 12. – С. 183–193: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/10692/23-Tymchenko. pdf?sequence=1

14. Файзулін Я., Скальський В. Свято Злуки: унікальні фото від Інституту національної пам’яті // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/artefacts/ 2011/01/22/17352/#19

15. 1919: Петлюра приймає військовий парад. Фото і кінохронікальні матеріали // Історична правда: http://www.istpravda.com.ua/videos/2010/11/12/4193/




Пам'яті захисників Донецького аеропорту


Як передає Укрінформ, всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено за ініціативою українських воїнів, які 242 дні боронили цей стратегічний об’єкт. За стійкість, безстрашність і непереможність українських захисників ДАПу назвали «кіборгами», а форпост українських кіборгів став символом української мужності, оплотом українського духу.

Оборона Донецького аеропорту тривала з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та проросійським бойовикам, затято відстоюючи малесенький клаптик української землі.

Бої за Донецький аеропорт почалися 26 травня 2014 року, коли проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька. Цього ж дня українські силовики, завдяки скоординованим діям українських Повітряних сил та високомобільних десантних військ, завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися супротивником. Бойовики, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі і підірвали їх. У ці дні, в результаті підриву терміналу, загинули 58 захисників-«кіборгів». Загалом, за офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули близько 100 військових.

Читайте також: Імена 100 героїв, які загинули під час оборони Донецького аеропорту

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних та 93-ї окремої механізованої бригад, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

20 січня 2015 року проросійські бойовики, не припиняючи штурмів, підірвали новий термінал Донецького аеропорту, остаточно перетворивши колись один з найбільших аеропортів країни на руїни. Після того військовим керівництвом було прийнято рішення відвести українських бійців, і 22 січня останні вцілілі захисники залишили зруйнований термінал.

"Кіборги" Донецького аерпорту. Цитати.










вівторок, 12 січня 2021 р.

Яку книжкову новинку вам варто прочитати до кінця карантину? (тест)

 Карантин знову продовжили, але для книголюбів це шанс прочитати ще більше книг. Пропонуємо невеличкий тест, який підкаже вам, яку літературу ще варто почитати.

Пройти тест можна за цим посиланням

Як допомогти дітям впоратись зі стресом під час пандемії COVID-19 – пояснюють експерти

 Пандемія COVID-19 стала справжнім випробуванням для організму та психіки не тільки дорослих, але й дітей. Згідно з нещодавнім опитуванням Загальнонаціональної дитячої лікарні, дві третини батьків переживають, що пандемія матиме вплив на психічне здоров'я їхніх дітей.

Батьки стурбовані тим, як буде виглядати наступний рік, і як діти будуть пристосовуватись до змін. Також вони бояться, що соціальне дистанціювання, скасування тематичних свят у навчальних закладах та зміна формату святкувань вдома може негативно вплинути на дітей під час різдвяних та новорічних канікул.

Однак існує низка способів, за допомогою яких батьки можуть допомогти дітям будь-якого віку зняти стрес у цей складний час та створити атмосферу свята попри обмеження.

Про це йдеться у статті ресурсу Healthline.

Допомога дітям віком до 5 років

"Діти до 5 років не дуже розуміють, що вони втрачають у період локдауну у порівнянні з дітьми старшого віку. Вони повинні просто відчувати себе у безпеці", – говорить психотерапевт Аманда Флудд.

Для дітей цього віку для почуття безпеки та любові потрібен час з батьками, які самі добре контролюють рівень власного стресу. Адже діти імітують настрій батьків.

"Якщо батьки сумують чи зляться на зміни через COVID-19 (наприклад, не бачитися з бабусями та дідусями), діти будуть імітувати ці емоції", – стверджує психолог та експерт з дитячої психології Робін Меленбек.

Зміни у житті родини можуть призвести до стресу, який проявляється таким чином:

  • труднощі зі сном;
  • ознаки тривоги під час розлуки з батьками;
  • капризність або дратівливість;
  • проблеми з фокусуванням на завданнях (особливо тих, які вони люблять);
  • надмірна емоційна реакція на те, що здається незначним;
  • головний біль.

Якщо ви впізнаєте будь-який із цих ознак, важливо пам’ятати, що ви можете владнати цю ситуацію.

Психологи радять говорити з дітьми, запитувати їх про те, що їх турбує. У передсвятковий період допоможуть спільні читання святкових історій чи впровадження нових сімейних традицій.

Допомога дітям шкільного віку

Діти шкільного віку, як правило, більше усвідомлюють втрату традицій під час цьогорічних святкувань, а також загальну ситуацію з пандемією. Проте діти такого віку швидко пристосовуються до нових змін.

Психологи пояснюють, що стрес у такому віці проявляється у вигляді поганого настрою, відстороненої поведінки, тривоги, непослідовного сну (чергування безсоння та сонливості) та зміни апетиту.

"Якщо ваша дитина переживає стрес, допоможіть їй більше взаємодіяти з родиною, переконайтеся, що вона спілкується з однолітками (навіть за допомогою Zoom чи інших видів активного відпочинку на природі), а якщо у вас є додаткові проблеми, зверніться до свого педіатра або психолога", – запропонувала Робін Меленбек.

За її словами, батькам варто залучати дітей до планування святкового столу чи проведення сімейних ігрових вечорів.

Також батьки не повинні обмежувати спілкування дітей з друзями навіть під час пандемії. Можна разом з іншими батьками придумати відеовечірку для дітей або ж активності на свіжому повітрі.

Допомога підліткам

Найбільший вплив змін у зв'язку з пандемією відчувають підлітки. Дітям цього віку не вистачає соціалізації, яку обмежили через COVID-19. Свята, ймовірно, посилять почуття ізоляції.

Ознаки депресії у цій віковій групі можуть включати:

  • підвищену дратівливість;
  • зміни апетиту та ваги;
  • зниження інтересу до діяльності, яка колись приносила їм радість;
  • труднощі з концентрацією уваги;
  • зміни звичок сну;
  • замкнену поведінку.

Головна порада психологів – говорити з підлітками та залучувати їх до планування свят, традицій та активностей.

Ви навіть можете поставити їх відповідальними за певні речі, зокрема, за прикрашання ялинки чи власної кімнати.

З дітьми будь-якого віку важливо підтримувати відкрите спілкування – і бути готовими зателефонувати до професіоналів, якщо ви відчуваєте, що ваша дитина по-справжньому страждає від змін.

Також непогано нагадати дітям, що COVID-19 не триватиме вічно.

Альона Низовець

понеділок, 11 січня 2021 р.

Читання під час карантину: найкращі книги для дітей

 "Уроки виживання для принцес", Федеріка Магріні, Лаура Бренлла

"Уроки виживання для принцес"
Фото: прес-служба

Напевно, всі ми пам'ятаємо історії принцес, які стикалися з жахливими перешкодами на шляху до своєї мрії, долали їх і знаходили справжнє кохання. У цій книзі є знайомі нам принцеси, ось тільки фокус тут не на їхньому щасті з прекрасним принцом, а на тому, якими сильними особистостями вони були. Чим не рольові моделі?

Попелюшка має справу з токсичними родичами, принцеса на горошині залишається собою і не боїться труднощів, Белль вміє бачити справжню – внутрішню красу. Але автори не забувають і про поради, які хочуть дати юним читачкам: чому бути ботаном – круто, чому не все має закінчуватися добре – і це теж нормально, і чому ми повинні в першу чергу навчитися слухати себе і виконувати власні бажання.

"Книга, яка нарешті пояснить тобі геть усе про батьків", Франсуаза Буше

Дитяча книга
Дитяча книга "Книга, яка нарешті пояснить тобі геть усе про батьків"
Фото: прес-служба

Між батьками й дітьми часто можуть виникати непорозуміння, і тому таке видання може стати в нагоді. По-перше, Франсуаза Буше – майстер психологічних книг для дітей, які розповідають про складні емоції та переживання. По-друге, книга про батьків, які можуть бути недосконалими, іноді дратівливими, але, попри все, люблячими, пояснить важливі речі та допоможе досягти порозуміння.

Тут немає побажань і дидактичності, від якої захочеться сховатися. Навпаки – в книзі повно жартів і ілюстрацій, щоб діалог відбувся не з книгою, а в першу чергу між дорослим і юним читачем.

"Хочу знати! Про все на світі", Ізабель Фужер

Книги для дітей –
Книги для дітей – "Хочу знати! Про все на світі "
Фото: прес-служба

Незвичайна енциклопедія на пружині, яка нагадує блокнот, але насправді – це збірник понад сотні цікавих фактів про нас і всесвіт. У чотирьох розділах авторка зібрала популярні питання дітей і прості та іноді навіть кумедні відповіді.

Книга сподобається дітям, які володіють талантом ставити питання про все, що можуть побачити чи почути. Історія, мистецтво, природа, космос, щоденне життя, людський організм – деякі з них будуть пізнавальними навіть для дорослих.

"Світ спорту", Людмила Доманська, Тетяна Бердюгіна

Найкращі книги для дітей – книга
Найкращі книги для дітей – книга "Світ спорту"
Фото: прес-служба

Якщо дитина скучила за активним відпочинком і хоче скоріше повернутися на спортивні заняття, її можна зацікавити невеликою енциклопедією про спорт. Завдяки їй читач може дізнатися, як з'явилися різні види спорту, встановилися правила і виникли традиції, а також прочитати потішні історичні факти.

Всередині є віконця – спеціальні картонні вставки, які відкриваються і приховують різну додаткову інформацію. Ця особливість енциклопедій серії "Маленькі дослідники" стала новинкою для українського книжкового ринку.

Раніше ми назвали 7 захопливих романів про кохання, які варто прочитати хоча б раз у житті.

Всі подробиці в спецтемі Що робити на карантині: проводимо час з користю

Джерело

Як і що читати з дітьми на карантині — лайфхаки для батьків від Тетяни Стус

 

Говорили з Тетяною Стус, письменницею та керівницею проєкту підтримки дитячого читання «Барабука».

Ірина Славінська: Чи можна дитину змусити читати під час карантину?

Тетяни Стус: Насправді, я не прихильниця таких методів. Якби я б обирала між тиском і дозріванням дитини до якогось рішення, я все-таки обирала дозрівання. Зараз в перші дні карантину, адаптивні, найкраще дати можливість дітям трохи часу на перебудову. Я б ні до чого не примушувала дитину, тому що настрої тривоги й паніки так чи інакше передаються дітям.

Потрібно дати дітям оговтатися, за можливістю — нагулятися, поспілкуватися з батьками. Можна почати читати, але не з примусу, а з потреби проводження спільного часу. Найпростіше — це читання вголос. Це універсальний спосіб залучити до книжки дитину.

Дитина зараз ніяк не обійдеться без свого смартфону, але якщо залучити його до корисного дозвілля — є конкурси відеоблогів, є конкурс Українського інституту книги для школярів на інставідгуки про книжки.

Тобто дитина все одно триматиме в руках свій смартфон, як варіант примирення між потребою вчитись і їхнім бажанням користуватися планшетом і знімати відео це буде важливий компроміс.

Повну версію розмови слухайте у доданому аудіофайлі



"Чарівник країни Оз" Л.Ф. Баум

 Чи знали ви, що в цьому році 120-річчя відзначає відома казка «Чарівник країни Оз», написана американським письменником Лайменем Френком Баумом? Вона розповідає нам про чарівну країну, оточену непрохідною пустелею та кільцем із гір, яке знаходиться там, куди майже неможливо дістатися без допомоги чарів… Однак одного разу дівчинка на ім’я Дороті потрапила туди, коли жахливий смерч підняв у небо її будинок і заніс у таку далечінь, що й уявити важко. Але про це вже розповість вам вона сама.