Секрети родинної педагогіки
http://www.detisite.ru - психолого-педагогічний сайт. Його рубрика "Ліцей для батьків" відкрита для тих, кого цікавлять питання розвитку, виховання і здоров'я дітей; "Інститут розвитку дитини" допоможе в підготовці малюка до школи, а у "Дитячому містечку" знайшлося місце для дитячої цифрової бібліотечки, художньої галереї та ігротеки.
http://aim.h1.ru/index.html - "Радетели": матеріали сайту присвячені ранньому розвитку дитячих обдарувань.
http://www.bibicall.ru - "Про харчування та виховання", а також - методики педагогіки Монтесорі, "Художники в памперсах", перша допомога та уроки масажу, батьківські тести та конференції, веб-консультації у лікарів-педіатрів.
Як впливає музика на розумовий та емоційний розвиток немовляти? Яку іграшку варто пропонувати дитині? Як допомогти дитині позбутися шкідливих звичок? Про це та багато іншого - у розділі "Дитина і сім'я" на сайті Inlife: http://baby.inlife.ru/baby.php?level=0.
http://www.forkids.ru - батькам цей ресурс пропонує важливу інформацію про здоров'я дітей, корисні поради для тих, хто разом з дітьми збирається виїхати у краї далекі чи близькі на відпочинок.
http://www.idea.dp.ua/baby/learning.htm - уроки, що стануть у пригоді батькам майбутніх першокласників.
http://baby.com.ua/razdel.php3?sch - а тут - корисні поради для батьків школяриків різного віку.
http://www.moyadytyna.com.ua/ Електронний журнал "Моя дитина" буде корисним педагогічним джерелом незалежно від того, якого віку ваші діти: від першого року життя і до складного етапу переходу від дитинства до дорослості супроводжуватимуть вас опубліковані тут поради та консультації.
http://www.grandland.newtech.ru/Sschool.htm - школа сексуального виховання - для підлітків та їхніх батьків.
Батьківський Web-клуб
http://www.rodclub.newmail.ru -"Батьківський клуб" широко відчиняє віртуальні двері для всіх, хто зацікавлений проблемами виховання і здоров'я дітей, їхньої освіти та розвитку творчих здібностей. А рубрика "Діти і звірі" допоможе знайти рішення тим, хто стоїть перед важкою дилемою щастя від спілкування з домашнім улюбленцем і зайвого клопоту на власну шию.http://www.7ya.ru - сайт "7Я" має підзаголовок "Все про дітей". Додамо - і не лише про дітей: також і про побут, і про організацію харчування родини, і про родинне дозвілля.
Конференція мам і татусів http://www.7ya.ru/conf/conf-Teenagers.htm стане в пригоді тим, чиї діти стоять на порозі зрілості.
http://www.8ya.ru - веб-клуб багатодітних родин запрошує до спілкування. Якщо ж ваша родина надзвичайно особлива, бо маєте трійню, то сайт "Тройняшки" - саме для вас!: http://www.triplets.ru
http://www.ed.gov/pubs/parents/internet/index.html - Parents Guide to the Internet = Батьківський гід по Інтернету, англійською мовою
http://kidmath.ru/?KidMathru - сайт, присвячений розвитку математичних здібностей у дітей дошкільного віку
Дозвілля у домашньому колі
http://childrecords.narod.ru/musictales.html - музичні казки: "Аліса в Країні Чудес", "Бременські музики", "Пригоди капітана Врунгеля" та ще з десяток найулюбленіших музичних версій літературних і фольклорних творів.http://playroom.com.ru/ - "Дитяча ігрова кімната". Тут ви знайдете улюблені дитячі пісні з мультиків і кінофільмів, комп'ютерні та розвиваючі ігри для свого малюка, "розмальовки" допоможуть йому розвивати вправність руки та художній смак, а конкурс дитячого малюнка - продемонструвати свої здібності й помилуватись художньою вправністю ровесників вашої дитини.
http://www.varja.narod.ru - "ОДИ-БЕДЯ" - родинна веб-сторінка, що має підзаголовок "Малючковий мережевий журнал". Хто ви для вашого малюка (батьківський тест)? Чим малюють наші діти? Куди варто зазирнути в Інтернет? - Відповіді на ці та подібні запитання пропонують його автори.
http://serg-klymenko.narod.ru/index.html - родовід Сергія Клименка. А родовід вашої сім'ї? Чи досліджували ви його разом зі своїми дітьми? З Інтернетом здійснити подібний проект буде легше: http://www.familysearch.org
http://www.idea.dp.ua/baby - іменини хлоп'яток і дівчаток. Знайдіть серед них "день ангела" своєї дитини!
Запропонуйте дітям:
Написати власну казку і опублікувати її на сайті бібліотеки (сторінка "Моя казка"): http://www.library.kherson.ua/child/tales/tales.htm
Намалювати ілюстрації до улюбленої книги для нашого "Електронного вернісажу" http://www.library.kherson.ua/vernisaj/vernisage.htm
Сімейне читання.
Читайте дітям, читайте разом з дітьми:http://www.fabtales.com.ua - "Чарівні казки" - українською мовою;
http://www.skazka.com.ru, http://skaski.chat.ru/ukraine - українські казки, казки народів світу, літературні казки - російською мовою;
http://www.kid.ru/libtxt/lib/poisk/kidlibindex.html - Велика дитяча бібліотека на сайті "Кid.ru";
http://www.lib.ru/MILN - Алан Олександр Мілн - "Вінні-Пух" і все-все-все;
http://www.lib.ru/JANSSON, http://mumidol.narod.ru - Туве Янсон із мешканцями Мумідолу;
http://www.kulichki.com/inkwell/hudlit/inolit/darrel.htm Джеральд Даррелл - розповіді про звірів - реалістичні й фантастичні;
http://www.rusf.ru/vk - Кращі твори Владислава Крапівіна - на офіційному сайті письменника.
http://www.kulichki.com/comics/zoo - "Сивка-бурка" - ілюстровані оповідання про тварин.
http://www.chg.ru/Fairy - сайт "Дитяча казка" збирає і пропонує своїм відвідувачам казки, створені дітьми різного віку.
http://www.library.ks.ua/child/e_library/e_lib.htm - почитайте вашим діткам оповідання й вірші херсонських письменників!
http://www.kid.ru - містить бібліотеки - батьківську та дитячу; довідники для батьків ("Дитячі хвороби", "Дитячі ліки", "Дитячі проблеми", "Календар розвитку дитини" тощо).
http://www.idea.dp.ua/baby - книги для батьків та тих, хто хоче стати батьками.
http://list.mail.ru/10926/1/0_1_0_1.html - каталог ресурсів для батьків, для дітей та про дітей.
Слухайте разом з дітьми:
http://www.umka.com.ua/child.shtml - українські казки, дитячі вірші, дитяча поп-музика on-line та на CD.
http://childrecords.km.ru - казки, інсценівки, мультфонограми та вірші російською мовою, у форматі mp3.
Обереги вашої дитини
http://www.gdo.kiev.ua/files/2002/07/273.htm - Сімейний Кодекс України. Його варто знати - щоб захистити права своїх дітей та власні.http://donmolod.gov.ua/law/international/k1.htm - Конвенція про права дитини
http://school-sector.relarn.ru/prava - права дітей - для їхніх батьків, учителів та для них самих.
http://www.un.kiev.ua/ua/unicef/ss-raw.php - ЮНІСЕФ в Україні (сторінки Дитячого Фонду Об'єднаних Націй)
http://m.health.gov.ua/ СНІД: що роблять державні структури для профілактики його поширення в молодіжному середовищі? Офіційна інформація Департаменту молодіжної та сімейної політики.
http://www.chl.kiev.ua/UKR/p_safeu.htm - "Посібник з Інтернет-безпеки дітей для батьків" (на сайті Державної бібліотеки України для дітей)
Психологиня Анна Покровська дала кілька порад батькам, як вижити у світі підлітків
Батьки часто скаржаться, що підлітковий вік їхніх дітей дається родині нелегко. Сварки, образи, іноді діти навіть втікають з дому. Головне питання для дорослих – як зрозуміти дитину та не втратити зв'язок із нею у цей час?
На межі зриву
"Через власну доньку я не хочу повертатися додому з роботи. У неї постійні перепади настрою – то кричить, то у кімнаті закривається. Сказати нічого не можна – ображається. Вже не знаю, як до неї підступитися", – скаржиться Дмитро, батько 13–річної Каті.
За його словами, підлітковий вік доньки перевернув життя у родині догори дриґом. Вдома постійні сварки, крик. Дружина ще більш–менш тримає контакт, але з батьком дівчинка категорично відмовляється спілкуватися спокійно.
Донька стала погано вчитися, отримує низькі оцінки, а кілька разів навіть прогуляла уроки.
"Не знаю, у який момент все пішло не так. У нас завжди була дружня родина, але зараз донька ніби віддаляється. А іноді нам з дружиною здається, що вона нас за щось ненавидить!, – зітхає чоловік.
Йому важко це сказати вголос, та, зізнається, кілька разів під час сварки ледь не вдарив доньку. Але вчасно схаменувся. Нині у відчаї, бо не знає, як повернути авторитет і любов дитини. А головне – як порозумітися з власною донькою.
"Я боюся за неї, оскільки не знаю, що відбувається у її житті, з ким вона спілкується. Боюся, щоб вона не потрапила до поганої компанії. Але вона мене не слухає, не розмовляє, робить усе по-своєму. Ні спокійні розмови, ні покарання на неї не діють", – зітхає Дмитро.
Чому батьки втрачають авторитет
Психологиня Анна Покровська стверджує, що часто батьківський авторитет "просідає", коли діти стають підлітками.
Дорослі не розуміють, чому дитина, яка ще зовсім нещодавно ходила за ручку та весело сміялася, починає проявляти пасивну агресію до батьків.
"Може здаватися, що підлітки не чують батьків. Це неправда. Вони чують. Інша справа, що батьки кажуть не те, що каже спільнота підлітків. А підлітку треба проростати й закріплюватися в іншому світі", – каже психологиня.
За її словами, підлітковий вік – це показати себе світу. Щоб не батьки дали їм оцінку, а однолітки, оскільки тепер їхня особистість направлена на те, щоб знайти своє місце у соціумі серед однолітків. Тому дуже необхідний місток між батьками та дитиною. Щоб батьки чесно розповідали про своє підліткове життя.
На підлітків не діє, коли їм кажуть: "Ми дорослі, ми твої батьки, ми завжди праві". Підлітки спостерігають і бачать всі наші неідеальності й шорсткість життя. Коли ви кажете дитині, що їй треба читати, а самі за тиждень жодної книги у руки не взяли й залипали у телефон – вони зчитують це, пояснює психологиня.
"Підлітки терпіти не можуть подвійних стандартів", – наголошує Покровська.
Експертка пояснює: підлітки часто можуть казати батькам болючі речі. Наприклад, якщо підліток весь час чує, що треба добре вчитися, щоб потім знайти хорошу роботу, може у відповідь крикнути: "Так ти ж свою роботу ненавидиш! Ти ходиш туди щодня через силу і керівника терпіти не можеш!".
"Підлітки – гарний лакмус для особистісного зростання дорослих. Бо вони дуже чітко вказують, над якими проблемними зонами нам треба працювати", – каже психологиня.
Каже, коли спілкується з підлітками на прийомі, бачить, що їхній запит кардинально відрізняється від запиту батьків.
Наприклад, підліток ніколи не скаже: "Допоможіть мені. Я так погано вчусь, грубіяню батькам, зробіть зі мною що-небудь!". Його запит: "Батьків цікавить лише навчання, протягом тижня від мене вимагають звітуватися про ті чи інші речі, постійний контроль".
"Підлітки просто дуже хочуть, щоб у них побачили людину", – пояснює Покровська.
Як порозумітися з підлітком
Психологиня пояснює, що порозумітися з підлітком не складно, треба лише цікавитися тим, чим цікавиться ваша дитина, проявляти інтерес до того, що їй цікаво.
Наприклад, якщо дитина цікавиться якоюсь музичною групою, яка здається зовсім незрозумілою, треба пересилити себе і познайомитися з творчістю, подивитися кліпи, розпитати дитину, чому їй це подобається.
"Достукатися до підлітка можна тільки через зону його нинішнього життєвого інтересу", – радить Покровська.
А ще врахуйте, що з початком пубертату (11-12 років і до 14 років), у всіх підлітків дуже низький рівень навчальної мотивації. У цей момент вони хочуть вивчити своє тіло, зрозуміти, що відбувається (бо скачуть гормони і змінюється настрій), чому їх всі бісять і що могло б заспокоїти.
"У більшості випадків вони поступово зі всіма цими завданнями справляються. Дорослі мають зрозуміти, що у підлітків багато задач, щоб вижити у підлітковому середовищі. У дитини можуть з'являтися інші цінності, які можуть навіть йти у розріз з сімейними", – зазначає психологиня.
Як приклад, наводить випадок зі своєї практики, коли двоє батьків-професорів привели на консультацію доньку, яка мріяла стати майстром тату.
"Батьки рвали на собі волосся від нерозуміння. Я поспілкувалася з дівчинкою, запитала, які вона вивчала напрямки татуювання, чому саме ці тату. Коли ми заглиблювалися у те, що дитині цікаво, вона заспокоїлася і почала всім із захопленням ділитися. Це і є точка контакту і ближення", – каже Покровська.
Додає, що ми нічого не знаємо про підліткову культуру. А у підлітків мало досвіду, коли дорослі цікавляться їхніми справами.
"Часом здається, що підліток нічого не хоче, нічим не цікавиться. Але коли починаєш спілкуватися і розкривати особистість, дізнаєшся, що дитина веде свій блог, має багато підписників, перемогла у якомусь конкурсі письменників, мріє свою книгу видати абощо. І для мене у цьому парадокс, що батьки не знають, чим живуть їхні діти", – додає психологиня.
Важливі кордони
Покровська вважає, що ми перше в історії людства покоління, у якого дуже великий розрив між поколіннями.
Підлітки можуть знати про життя навіть більше, ніж дорослі, оскільки воно складене із технологій. Якщо раніше старше покоління вчило дітей, як розвиватися, яку професію обрати, як будувати кар'єру, то тепер заробляти гроші можуть навіть підлітки – лише розкрутивши блог у соцмережах.
"Від цього у старшого покоління "вибух мозку". Але дорослі все ж мають допомагати дорослішати дітям. У підлітків слабкий причинно-наслідковий зв'язок. Вони сильно залежні від свого підліткового оточення й через це часто не мають критичного мислення, рефлексії", – каже Покровська.
Експертка радить: замість того, аби щось забороняти підлітку, поясніть, чому ви турбуєтеся. Наприклад, розкажіть власну схожу історію, покажіть, як самі через це пройшли і що могло трапитися чи таки трапилося.
"Дитина має бачити, що ви звичайна людина, з почуттями, сумнівами, яка вирішила або не вирішила таку ж ситуацію. Перш ніж встановлювати контроль, треба пояснити дитині причини своїх хвилювань", – зазначає психологиня.
Пам’ятаєте, що карати дитину, забираючи у неї телефон й забороняючи доступ до інтернету, є серйозним важілем на поведінку підлітка.
Забрати телефон – це заблокувати можливість спілкування з однолітками і своїм соціумом. Але недовготривалий. Тому слід встановлювати чіткі правила.
"Дитина має чітко розуміти, що влада у батьків і треба діяти за їхніми правилами. Я багато спілкувалася з підлітками та часто питала, чи є вчителі, які їм подобаються. І завжди були ті, які викликають повагу та цікавість підлітків. Зазвичай це людина, яка ніколи не кричить, спілкується на рівних, але не по-панібратськи. Підлітки обожнюють людей, які тримають дистанцію. Для них це важливо. Вони розуміють, що дорослі – це дорослі", – каже Покровська.
Турбота, розуміння і власні інтереси
Покровська закликає цікавитися цінностями підлітками і мати спільні теми, які будуть не про школу. Каже, будь-який підліток знає, що саме він зробив погано, де прогалини у навчанні, що він середнячок у класі тощо. Тому не треба їм це ще вдома доносити, це тільки ще більше дитину віддаляє.
"Є формула – чим далі від нас дитина, тим ближче вона до когось чи чогось, чого ми не знаємо", – додає психологиня.
Каже, якщо дитина прийшла додому роздратована, свариться або просить від неї відчепитися, зрозумійте, що злиться вона не на рідних, а принесла додому якийсь біль. Можливо, хтось образив у школі, або посміявся. І тільки з батьками можна проявити справжні почуття.
Вона радить у такому випадку нічого не питати про оцінки чи школу, а просто проявити турботу: запропонувати чаю і проговорити емоції.
"Бо батьки – це турботлива, розуміюча фігура. Треба показати, що я поряд і ти зі мною можеш бути різним. У мені стільки любові до тебе, що прийму тебе різним. Це найголовніше. Не робіть розбір польотів. Часто скандали з підлітком трапляються тоді, коли дорослі не можуть знайти контакт. І часто підліткові емоції нас самих роблять підлітками", – підсумовує Покровська.
Каже, найголовніше, що можуть зробити дорослі, щоб вижити у світі підлітків – завести власне хобі. Показати, що вони теж чимось цікавляться і люблять життя, що у них висока самооцінка. І головне – шукати не розбіжності зі своєю дитиною, а те, у чому ви схожі.
Як вижити поруч з підлітком: 10 порад психолога батькам
Головні правила співіснування і спілкування з підлітком пояснює Марія Гончаренко, член Української спілки психотерапевтів, представник психоаналітично орієнтованої психотерапії, автор тренінгів для підлітків «Подолання».
1. Забудьте про виховання, подумайте про себе
Більшість батьків, які звертаються до психотерапевтів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток — «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.
Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути — так, виховати — ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?»
Формально той, кому не виповнилося 18 років, — ще не дорослий. Однак людина поводиться як вередлива і безвідповідальна дитина, допоки її вважають дитиною.
Будуйте стосунки з підлітком так само, як з будь-яким родичем або сусідом. Наприклад, формулювання «Не хами! Ти ж був ввічливим хлопчиком. Не хочу, щоб ти виріс грубіяном» — неправильне. Так говорять з дитиною. А до дорослого варто звертатися: «Не грубіянь! Я не потерплю, щоб зі мною так розмовляли».
2. Не говоріть постійно про те, що відчуваєте
Не розраховуйте на модну техніку «Я-висловлювання», коли ви говорите про те, що відчуваєте у відповідь на чиїсь вчинки. Це прекрасно працює для дітей і дорослих. Але не для підлітків, у яких вдосталь власних переживань. Вони просто не почують.
Якщо тінейджер знаходиться на стадії знецінення дорослих, ви ризикуєте отримати таке: «Мені плювати, що ти там відчуваєш». Зачекайте років 10, тоді зможете розповісти синові чи доньці про все, що витерпіли. Бажано, з гумором.
А поки не варто говорити: «Ти не прийшов опівночі додому, а я місця собі не знаходила». Краще: «Ти приходиш пізно і не даєш мені спати. Мене це не влаштовує».
3. Не драматизуйте
Батьки підлітків нерідко самі схожі на підлітків: занадто схвильовані і все сприймають у чорно-білому кольорі. Емоційність тінейджерів заразлива.
У старшокласниці думки: «Мій ніс задовгий — я потвора». А в її мами: «Донька вважає себе потворою, значить, спробує наркотики або піде на суїцид».
Істерики, конфлікти, сміливі надії та розчарування — реалії підліткового життя. Їх переживали всі. А глобальні проблеми — швидше виняток з правил. Тому не драматизуйте. Якщо вже емоції переповнюють, підключайте розум і заспокоюйтеся так, як вмієте: від дихальних технік до крапель валеріани.
4. Не з’ясовуйте, хто головний
Люблячі батьки можуть наполягати на тому, що 16-річна людина — ще дитина. Але підсвідомість не обдуриш. Вона підказує, що на вашій території з’явився ще один дорослий. І якщо не член команди, то конкурент. Тож розгорнеться справжня битва за владу і ресурси. А вам здаватиметься, що ви виховуєте дитину.
У хід підуть дошкульні слова: «Це мій будинок, і ти будеш жити, як я сказав», «Тут немає нічого твого, все куплено на мої гроші» і «Права голосу не маєш, поки не почав заробляти». Однак подумайте, чи потрібна вам така «зброя» у цій боротьбі?
Якщо ви подарували приятелю на день народження телефон, ви ж не вимагаєте дивитися його фото і листування, бо смартфон куплений за ваші гроші? То чому ви вважаєте своєю власністю те, що подарували сину або доньці?
Відмова від конкуренції — це не відмова від керівництва. Батьки знаходяться нагорі сімейної ієрархії, оскільки беруть на себе відповідальність. І тому встановлюють правила. Але якщо ви постійно доводите це на словах (особливо забороненими прийомами) значить, щось пішло не так: головує дитина, або ви живете без правил.
5. Скеруйте жіночу конкуренцію в правильне русло
У матері й доньки часто домішується ще й жіноча конкуренція за звання «хто на світі всіх миліша». Донька виграє через вік і рідко хто з дорослих зізнається навіть собі, що заздрить молодості. Тому жінки витісняють ці почуття думками на кшталт «вона жахливо виглядає».
Якщо ви — мама, і вас дратує імідж дівчини-підлітка, добре подумайте: якби зустріли таку особу на вулиці, усміхнулися б чи нахмурилися? А в юності — як би поставилися до такої однокласниці?
Усвідомлена конкуренція може принести користь. Вона дозволить матері відсторонено оцінити доньку як жінку. Мудра мама допоможе перетворити мінуси на плюси. А плюси навчить подавати з гідністю. До того ж спроби дівчини-підлітка виглядати «крутіше» матері прийме з любов’ю і повагою.
Небезпечно зовсім уникати розмов про зовнішність. Якщо обмін жіночої інформацією у доньки з мамою не налагоджений, дівчина більше ризикує захворіти на анорексію або довести себе до нервових зривів, орієнтуючись на однолітків.
6. Будьте екскурсоводом по життю
Загрози і диктат не діють на підлітків. Вони намагаються зробити все навпаки. Найгірше рішення — образитися, відсторонитися і дозволити безконтрольно набивати шишки. Або, навпаки, потурати і намагатися заслужити дружбу тінейджера.
Уявіть, що ви екскурсовод, який розповідає, що де знаходиться і куди приводить. Попереджайте про наслідки, а не бурчіть. Діліться власним досвідом. Показуйте більше ситуацій та прикладів. Не повчайте, а пояснюйте свою точку зору. З вашого боку не має бути заборонених тем. Підліток повинен знати, що з вами можна говорити про все: евтаназію, аборти або долю вимираючих племен Амазонки.
Якщо вас щось турбує в житті підлітка, а той відмовляється про це говорити, не приставайте із запитаннями, а розкажіть історію. Але без теоретизування і нотацій. Наприклад, замість запитання «Як багато пива ти випиваєш?» розкажіть про вашого однокурсника, який зганьбився на побаченні через похмілля. Розповідайте, доки не почуєте: «Та зрозумів я вже натяки! Немає в мене проблем з алкоголем, заспокойся».
7. Говорити про секс і алкоголь — пізно
Сексуальна просвіта та бесіди про алкоголь і наркотики потрібні були раніше. Максимум у молодшому підлітковому віці. Тінейджеру взагалі не до розмов — його крають емоції і гормональні бурі. Уявіть, що у вас підскочив тиск або ви випили зайвого. У такому стані ви будете не думати, а діяти відповідно до ваших цінностей і рішень, які приймали раніше. Так і підліток проявить те ставлення до сексу і різних хімічних речовин, яке в нього склалося раніше.
Не встигли? Тоді говоріть вчинками, а не словами. Наприклад, дома має діяти заборона на куріння для всіх членів сім’ї. А якщо вживати алкоголь у вас прийнято лише на свята, то введіть санкції за порушення цього правила.
Однак ви маєте бути готові до розмов про новий досвід підлітка. Якщо він ділиться з вами сумнівами і невдачами, це ознака довіри.
8. Права додаються до відповідальності
Якщо підліток хоче розширення прав — це супер. Але разом з ними збільшується і зона відповідальності. Тобто якщо «дитинка» вимагає купити «іграшку» (гаджет чи щось інше) вартістю у вашу місячну зарплату, вона зобов’язана взяти участь у веденні сімейного бюджету і перейнятися витратами.
Забезпечувати себе повністю підліток поки не може, але він здатен, наприклад, не тільки підзаробляти на розваги, а й сплачувати частину комунальних послуг. А батьки мають виділити йому житловий простір і ставитися до заведеного там порядку (хай навіть безладу) так само шанобливо, як до території сусіда.
Якщо тінейджер не заробляє, він може вкладати свою працю. За певні роботи нагородою є сам результат, а покаранням — його відсутність. Наприклад, якщо син або дочка постійно забувають купити продукти, ви можете «забути» зготувати їжу.
Праця в жодному разі не має перетворитися на «рабські повинності». Підліток має право відмовитися або взяти на себе подвійне навантаження. Але і сім’я, відповідно, витрачає мінімум або максимум коштів на те, що хоче підліток. І все це без зайвих слів, докорів і умовлянь.
9. Використовуйте соцмережі
Соцмережі вам потрібні не для того, щоб відстежувати контакти підлітка і контролювати, що пише син або донька на своїй сторінці. Використовуйте їх за прямим призначенням: діліться інформацією, власною позицією, підтримуйте інтерес до себе.
Ваші діти можуть так і не дізнатися, що ви колись танцювали сальсу або знаєтеся на історії Середньовіччя. Найбільше вони знають про те, як ви їсте, прибираєте, дивитеся фільми і ходите до магазинів. То покажіть їм себе з іншого боку.
Дружити із сином або донькою — не найкраща ідея, адже в батьків інша місія. А ось стати френдом підлітка ви можете.
10. Дозвольте себе критикувати
Не прагніть бути ідеальними батьками: яким би щасливим не було дитинство, кожен клієнт психоаналітика пригадає чимало промахів тата і мами. Тож дайте підлітку покритикувати себе вдосталь, інакше він не зможе відокремитися від батьківських установок і почати самостійно мислити.
Однак відрізняйте критику від хамства. Нехай тінейджер каже, що хоче, але не грубить батькам. Вимагайте ввічливості, не бійтеся цим озлобити. Підліток навчиться критикувати в прийнятній формі, це допоможе в дорослому житті.
У цей період з’ясується, що все, що ви робили — не так, як треба, і навіть на шкоду. А самі ви безнадійно відстали від життя. Найголовніше — не впадайте в почуття провини. Правду про себе як про батька чи матір ви дізнаєтеся років через 10-20. А поки вимагайте конструктивних пропозицій, до звинувачень не дослухайтесь.
Немає коментарів:
Дописати коментар