День Соборності України – офіційне національне свято, що відзначається на честь Акту злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в 1919 році. Також роком раніше було проголошено незалежність УНР. Відзначається щороку 22 січня на офіційному рівні, проте цей день не є вихідним.
Бібліотекарі Бахмутського НВК № 11 звісно не оминули увагою це свято, ними була організована книжкова виставка, а також буктрейлер
16 січня українці відзначають День пам’яті Кіборгів. Ця важлива пам’ятна дата для України запроваджена з ініціативи українських бійців, що вижили у боротьбі за ДАП. У цей день українці вшановують захисників донецького аеропорту. За витривалість, стійкість та мужність їх нарекли кіборгами. Вони стали символом патріотизму та відданості незалежній Україні. Бійці, які захищали летовище, отримали державні нагороди (деякі – посмертно).
Боротьба за аеропорт Донецька розпочалася 26 травня 2014 року, коли сепаратисти та найманці захопили термінали літовища. Українські бійці того ж дня повернули контроль над аеропортом, завдавши терористам нищівного удару. Бойові дії тривали до січня 2015 року та скінчилися лише після повного руйнування терміналів. Понад 200 українських бійців віддали життя за Україну, а 500 – отримали поранення.
Під шквальним вогнем участь в обороні також брали медики та волонтери. Їхні подвиги теж вшановують у День пам’яті кіборгів.
13 січня бібліотекарка Світлана Власова з учнями третіх класів провела захід за казкою Лаймен Френк Баума «Чарівник країни Оз». На початку заходу бібліотекар ознайомила учнів із змістом цієї казки, її адоптаціями та книжками, які зберігаються в бібліотеці.
Наступним етапом було об’єднання вихованців в команди за
мотивами історії «Чарівник країни Оз»: Моргуни, Жувачі та Ковтачі. Виконуючи
завдання, команди повторювали шлях дівчинки Дороті до чарівного Смарагдового
міста. На дошці бібліотекар відображувала рух команд до замку, за яким із
захопленням слідкували діти. Завдання були доволі різноманітними: кросворди в
малюнках, математичні приклади, розмальовки, знаходження відмінностей, відгадування слів, тощо.
Наприкінці заходу, команди дібралися до замку, де на них чекали приємні сюрпризи – дари Чарівника Смарагдового міста.
Щороку 11 січня в світі відзначається приємне свято – Міжнародний день «Дякую». Часто в поспіху ми забуваємо сказати це слово, а воно є надзвичайно потрібним. За допомогою «дякую» можна не лише висловити вдячність до всіх, хто робить наше життя кращим та щасливішим, але й продемонструвати свою вихованість та гарні манери. Деякі люди дякують просто через службовий обов’язок, а не за порухом душі. Та всього одне щире «дякую» може змінити дуже багато – взаємини стають теплішими, а світ навкруги – добрішим. Тож коли, як не в цей день, від щирого серця подякувати рідним, друзям, сусідам та колегам? Адже причин для вдячності насправді дуже багато.
ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ «ДЯКУЮ»
Неможливо точно встановити, хто був ініціатором Міжнародного дня «Дякую». Існують різні версії – від заснування події ЮНЕСКО чи ООН (але в календарях цих організацій такого свята немає) до невідомої фірми-виробника вітальних поштових листівок, яка таким чином намагалася покращити свої прибутки. Дата найпершого святкування теж документально не зафіксована, але приблизно це відбулося на початку 2000-х років.
Сама ж традиція говорити у відповідь на будь-яку приємність слова вдячності з’явилася в сиву давнину. Ще в часи Стародавнього Риму філософ Цицерон вважав вдячність не просто найбільшою людською чеснотою, а й матір’ю всіх інших чеснот. А сюжет всім відомої казки «Про золоту рибку» навчає з дитинства, що невдячність – це шлях до «розбитого корита».
MERCI
Вперше в історії люди зафіксували слово вдячності у словнику, виданому в Парижі в 1586 році. Але фактично вишукане французьке «merci» з’явилося набагато раніше. З самого початку воно означало заробіток або платню, бо походило від латинського слова «merces» – ціна. З XII століття за допомогою цього слова стали просити про милість у Бога та одночасно дякувати йому – «Dieu merci», але з часом фразу скоротили до одного слова.
DANKE
Натомість, німецьке «дякую» – «danke» ніколи не мало під собою релігійного підґрунтя. Воно споріднене з дієсловом «denken», що означає – думати, а також зі словами, що мають значення «думка» та «пам’ять». Тож виходить, що дякувати означає пам’ятати, думати, що само по собі є доволі символічним.
GRACIAS
В Іспанії та в інших іспаномовних країнах вдячні люди кажуть «gracias». Це слово походить від латинського «gratia», що означає не тільки вдячність та прихильність, а й витонченість, чарівність та красу. В Давньому Римі граціями називали богинь радості, краси та молодості. Отже, вдячність по-іспанськи – це завжди щось миле й красиве.
ДЯКУЮ
Українці для висловлення вдячності використовують слова «дякую» та «спасибі». «Спасибі» – це російське слово в українізованому варіанті.
В документальних джерелах українське «дякую» відображається з XVI століття. Але насправді це слово є набагато старшим – воно вживалося ще нашими далекими пращурами – праслов’янами. Походження цього слова дотепер є предметом суперечок науковців. Частина мовознавців стверджує, що наше «дякую» є похідним від німецьке слова «danke», яке в свою чергу зазнало змін у вимові близьких сусідів – поляків.
Інші дослідники вважають цю версію поверховою та зазначають набагато ширшу розповсюдженість цього слова у всій Європі, звісно, в дещо видозмінених формах. Схоже слово є не лише в німецькій мові, але й у голландській, англійській, мовах країн Скандинавії, усіх мовах західних слов’ян та у мові наших сусідів – білорусів. Існують також і в Росії народні діалекти, де для вираження вдячності використовується подібне слово.
Відзначається також спорідненість слова «дякую» з дієсловом «дати» та з його відповідниками в інших слов’янських мовах. Не виключається навіть версія походження цього виразу вдячності ще з давнього санскриту. Тому наше «дякую» можна вважати справді одним з найпрадавніших слів, яке зрозуміють без перекладу майже у всіх європейських країнах.
Зрештою, не так важливо, якими саме словами висловлювати свою вдячність. Головне – не забувати це робити, адже щирі почуття зігрівають душу й розганяють смуток, дарують надію та просто покращують настрій.
