Пропонуємо вам трішки відволіктись від читання і пригадати все прочитане. Завдання для найуважніших читачів (а ми віримо, що наші читачі саме такі) – впізнати книгу за трьома словами-підказками. Отож, вперед – перевіряти свої знання персонажів, сюжетів, локацій та ситуацій, які фігурують як на сторінках новинок, так і вже давно знаних романів.
вівторок, 22 грудня 2020 р.
Як читають українці в 2020 році: нове дослідження!
Нещодавно Український інститут книги опублікував результати всеукраїнського соціологічного дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». Як показало опитування, українці більше віддають перевагу україномовній літературі, аніж книгам російською мовою. Втім, кількість людей, які щоденно приділяють час читанню, все ще мала.
Участь в опитуванні взяло 3900 осіб (2100 дорослих віком 18-59 років та 1800 дітей віком 6-17 років). Опитування вміщувало 44 питання різного напрямку, яких об’єднувала книжкова тематика.
Як свідчать результати, 8% дорослих і 13% дітей читають книжки щодня. 19% дорослих читають кілька разів на рік і 38% – щонайменше кілька разів на місяць. Серед дітей ці показники такі: 56% – приділяють час читанню щонайменше кілька разів на місяць, 11% – кілька разів на рік і 20% не читають для дозвілля взагалі. Назагал читання конкурує з такими видами дозвілля як телебачення, соцмережі, радіо та особисті хобі.
Якщо зважати на кількість придбаних книг, то частка людей, які купували хоча б одне видання на рік, знизилася. Зокрема, через фінансову книгу, пов’язану з пандемією, – вважають автори дослідження. Якщо у 2018 році 40% населення до 60 років купили хоча б одну друковану книжку, то у 2020 році таких лише 34%. Зменшилась частка тих, хто купував 1-5 друкованих книг, при цьому, частка тих, хто купував 6 і більше книг, залишилася стабільною. Електронні книги купували лише 2%, а аудіокниги – 1%.
При цьому діти в часі карантину мають більше часу для читання: 23% дітей зазначили, що почали частіше читати, а 16% – рідше.
Дослідження також показало, що жінки все ще читають частіше, аніж чоловіки: 38% чоловіків і 28% жінок не присвячують час читанню, натомість щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок.
Якщо говорити про мотивацію до читання, то 39% дорослих українців надають перевагу контенту, який можна швидко переглянути, коли є вільна хвилина, 13% – такому, в який треба «зануритись», а 41% стверджують, що полюбляють обидва види контенту. При цьому серед дітей 17% читають з примусу, 40% сказали, що іноді читають для задоволення, а іноді з примусу, 39% читають лише для задоволення.
До найпопулярніших жанрів книг серед дорослих, як і в 2018 році, входять класика та детективи, любовні романи, книги з психології та саморозвитку, а також фантастика і фентезі, сучасні романи, наукові та науково-популярні видання, фахова та бізнес-література. У дітей переважають підручники, також дитячі повісті, фантастика, фентезі і підліткова література.
У мовному аспекті, перевагу українській мові книжок віддає 32% дорослих, російській – 27%. Якщо говорити про прочитані книги за форматами, то 74% читачів друкованих книг, 65% читачів електронних книг і 67% слухачів аудіокнижок віддали перевагу книгам українською мовою. Домінує українська мова читання і у дітей.
Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитися у повному звіті від Українського інституту книги.
вівторок, 15 грудня 2020 р.
Зимова сторінка
Калейдоскоп зимових свят розпочато!
Бібліотекарки Бахмутського НВК № 11 Інесса Заворотня та Світлана Власова завітали до учнів 4-Б класу з квестом "Зимова сторінка". Разом з учнями ще раз повторили інформацію про періодичні видання, їх особливості та відмінності, а потім виконували завдання та робили свою власну зимову сторінку журналу!
четвер, 10 грудня 2020 р.
10 грудня - Міжнародний день прав людини
Свобода означає абсолютне верховенство прав людини.
Франклін Рузвельт
10 грудня святкують Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН.
Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.
Головна мета Міжнародного дня прав людини – торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного. Сьогодні серед основних заходів, присвячених цьому дню, можна назвати засідання круглих столів, міжнародні конференції з питань дотримання прав людини, покази телевізійних програм відповідної тематики.
Засновники Міжнародного дня прав людини висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.
У Міжнародний день прав людини зазвичай згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.
У Загальній декларації прав людини задекларовано наступні принципи: рівність людей: усі люди народжуються вільними та рівними в правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії тощо; право кожного на життя, свободу та особисту недоторканість; заборона рабства и торгівлі людьми; заборона катувань або жорстокого поводження; право кожного на правосуб’єктність; рівність усіх перед законом; право на звернення до суду; заборона самовільних арештів; презумпція невинності та заборона зворотної сили карного закону; право на свободу пересувань та вибір місця мешкання; право на громадянство; право на шлюб; право володіти майном; право на свободу переконань; право на мирні збори; право на участь в управлінні громадськими та державними справами; право на працю тощо.
Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: у 1948 р. було ухвалено Конвенцію про попередження злочину геноциду та покарання за нього, в 1949 р. – Женевські конвенції про захист прав людини під час збройних конфліктів, 1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод, 1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.
Від 1950 року, цього дня у світі й відзначаючи Міжнародний День прав людини, проводиться пленарне засідання ООН і всесвітня організація відзначає тих, хто зробив вагомий внесок у захист людських прав і свобод, а Норвезькій Нобелівський комітет в Осло вручає 10 грудня Нобелівську нагороду миру. У навчальних закладах, як правило, проводяться різноманітні заходи – тематичні бесіди, уроки, тижні права, конкурси та вікторини на знання прав людини.
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України
9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією
З ініціативи ООН 9 грудня відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією.
Саме 9-11 грудня 2003 року в мексиканському місті Меріда відбулася політична конференція високого рівня, на якій була підписана Конвенція ООН проти корупції. Україна ратифікувала угоду 18 жовтня 2006 року.
Згідно з Конвенцією ООН проти корупції та Конвенції Ради Європи про кримінальну відповідальність за корупцію (1999) корупція – це зловживання державною владою для одержання вигоди в особистих цілях, в цілях третіх осіб і груп, а також різні форми незаконного привласнення публічних коштів для приватного використання. Крім того, до корупційних явищ належить і непотизм (кумівство, сімейність).
За даними Програми розвитку ООН (ПРООН), в країнах, що розвиваються, втрати, пов’язані з корупцією, перевищують обсяги офіційної допомоги на цілі розвитку в 10 разів.
В Індексі сприйняття корупції від Transparency International за минулий рік Україна посіла 130-те місце з-поміж 176 країн.
середа, 2 грудня 2020 р.
Дякуємо за мирне небо і за спокійний сон!
6 грудня - День Збройних Сил України, окрім того, цього ж дня, 100 років тому, почався Перший Зимовий похід Дієвої Армії УНР.
Дата встановлена згідно з Постановою Верховної Ради від 19 жовтня 1993 року.
Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада України прийняла закон «Про Збройні Сили України», «Про оборону України», а 13-го грудня – Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, які визначили основні принципи та напрями розбудови українського війська.
Як відомо, Україна успадкувала від СРСР одне з найпотужніших угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Але ні для кого не секрет, що за понад 20 років незалежності українська армія була майже знищена. Впродовж десятиліть відбувалися масові скорочення кадрових військовослужбовців, дехто з військових сам у відчаї кидав службу, не бачачи в армії жодної перспективи. Крім внутрішніх чинників додалися й зовнішні: увесь цей час Україні доводилося долати шалений тиск Москви, яка всіляко противилися створенню в нашій країні дієздатних Збройних сил.
Переломним моментом в історії сучасної української армії стали події 2013-2014 років: Революція Гідності, окупація Криму та частини Донбасу. І попри тотальну руїну в армії, зради, втрати, шалений тиск і підступність ворога, українським військовим вдалося відстояти незалежність батьківщини й захистити власний народ від агресора.
Наразі наша армія відновила свою боєздатність, а Україна відмовилася від позаблокового статусу і оголосила про свої наміри вступити в НАТО. На сьогодні, відповідно рейтингу Global Firepower Index-2019, Збройні Сили України за своєю боєздатністю займають 29-те місце серед 136 країн світу.
вівторок, 1 грудня 2020 р.
5 грудня - Міжнародний день волонтера
Генасамблея ООН запропонувала урядам відзначати цей день 5 грудня, нагадує Укрінформ.
Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку (саме такою є офіційна назва цього Дня), проголошений рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року на знак визнання важливої ролі добровольчих та інших організацій у соціальному й економічному розвитку суспільства.
Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють будь-де, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах і будинках престарілих. Вони доглядають хворих і допомагають старшим людям поратися по господарству.
Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.
Українцям здавна були притаманні традиції взаємодопомоги, але роком народження українського волонтерства по праву можна вважати 2014 – саме Революція Гідності, а потім і війна на Сході дали поштовх розвитку волонтерства в нашій країні, яке з поодиноких спорадичних випадків виросло в потужний громадянський рух.
Саме волонтери добровольцями йшли на фронт, волонтери збирали по світу гроші й везли на передову все, що лише могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували борщові набори. Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність.
Волонтери – люди з великими серцями повними любові та турботи, якими діляться із тими, кому їх дісталось менше. У світлі теперішньої війни звання «Волонтер» отримало дещо іншого забарвлення і додало у список якостей Мужність, Безстрашність, Наполегливість та Жертовність.
Українські волонтери щодня присвячують себе шляхетній і безкорисливій справі, гостро відчувають свою відповідальність за майбутнє.
1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
Ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом запропонували у 1987 році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, співробітники з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ). Вони звернули увагу на темпи поширення епідемії СНІД, оцінили загрозу і можливі катастрофічні наслідки.
День боротьби зі СНІДом проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров'я та вперше відзначено 1 грудня 1988 року. З того часу Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзначається щорічно.
Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом — звернути увагу суспільства на цю проблему.
Сьогодні ВІЛ – це не вирок. Люди з вірусом імунодефіциту можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.
Символом боротьби зі СНІДом стала червона стрічка. Як символ боротьби з ВІЛ/СНІД вона була запропонована у 1991 році американським художником Франком Муром, який належить до асоціації «Візуальний СНІД». Вона означає: «Я знаю про проблему ВІЛ/СНІДу і я не байдужий до неї».
Всесвітньо відомою червона стрічка стала у 2000 році на церемонії вручення нагород «Tony Awards». Всі присутні надягли цей символ боротьби з ВІЛ. У пресрелізі проєкту йшлося: «Червона стрічка (перевернене «V») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без ВІЛ. Найбільша надія, пов’язана з цим проєктом, – це те, що до першого грудня, Всесвітнього дня боротьби з ВІЛ/СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі».
Найпопулярніші міфи про ВІЛ/СНІД
- ВІЛ передається при поцілунку, кашлі і чханні – МІФ
Слина, мокротиння, сльози, піт, сеча, блювотні маси не можуть стати причиною зараження ВІЛ. Так само абсолютно безпечними є обійми і рукостискання.
- Можна заразитись вірусом через побутові предмети - посуд, одяг, телефон, унітаз і т.д. – МІФ
Це неможливо так само, як і зараження через їжу, яку приготувала ВІЛ-інфікована людина.
- ВІЛ можна підхопити через укуси комах. – МІФ
Комарі, мухи, клопи, воші не можуть переносити вірус імунодефіциту.
- ВІЛом можна заразитись через шерсть кішки, укус собаки чи контакті з дикою твариною. – МІФ
Тварини не можуть переносити вірус імунодефіциту.
- ВІЛом не можна заразитись в салонах краси. – МІФ
Будь-які інструменти, які багаторазово використовують для ін’єкцій, пірсингу, татуювання, можуть стати причиною інфікування. Переконайтеся, що майстер простерилізував інструменти.
- ВІЛ не передається від матері до дитини. – МІФ
ВІЛ передається під час вагітності та пологів, під час грудного вигодовування від ВІЛ-інфікованої жінки до дитини, якщо не вживати профілактичні засоби.
Як виявити ВІЛ
ВІЛ неможливо визначити за зовнішнім виглядом. Фахівці стверджують, що кожна друга ВІЛ-інфікована людина не здогадується про свою хворобу. Від моменту зараження ВІЛом до вираження симптомів СНІДу може пройти понад 10 років. Виявити проблему може лише спеціальний аналіз крові на ВІЛ.
Результати аналізу можуть бути позитивними (ВІЛ-позитивний статус, що означає наявність вірусу імунодефіциту в організмі) або негативними (ВІЛ-негативний статус, антитіл до ВІЛ не виявлено). Однак навіть при негативному статусі слід пам’ятати про «період вікна» - час з моменту інфікування до можливості виявити вірус становить 3-6 місяців. Тому лікарі рекомендують зробити повторний аналіз через 3 і 6 місяців після можливого зараження.
Як захистити себе від ВІЛ/СНІДу
Найчастіше – у понад 70% випадків - ВІЛ в Україні передається статевим шляхом. Тому фахівці рекомендують використовувати презервативи, утримуватись від сексуальних контактів з незнайомими партнерами, а маючи постійного партнера, зберігати вірність.
Вірусом імунодефіциту можна заразитись через кров, тому дуже важливо, щоб для ін’єкцій використовувались лише одноразові стерильні шприци і голки, а інструменти для пірсингу, татуювань, манікюру тощо – стерилізувались.
ВІЛ також передається від матері до дитини під час вагітності, пологів та грудного вигодовування. В цьому випадку лікарі проводять антиретровірусне лікування матері під час вагітності та пологів, призначають кесарів розтин та рекомендують штучне вигодовування.
ВІЛ і СНІД – в чому різниця
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини. Він вражає і поступово знищує клітини імунної системи людини, які захищають організм від інфекцій. ВІЛ призводить до розвитку СНІДу впродовж 8-10 років. При належному лікуванні цей процес може бути значно довшим.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту. Комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок руйнування вірусом (ВІЛ) імунної системи.
Дізнайся більше на інтерактивній платформі про ВІЛ/СНІД
За матеріалами Інтернету
вівторок, 24 листопада 2020 р.
"Матір з дитиною піднімаються в Небо"
Найвідоміша картина про Голодомор українського художника Віктора Цимбала (1901-1968) «Рік 1933». Написана в 1936 році й презентована на виставці у Буенос-Айресі (Аргентина, Південна Америка), вона є чи не найпершим твором мистецтва про геноцид української нації.
Картина вважається вершиною досягнень митця в поєднанні глибокого історіософського змісту з дозрілою мистецькою формою. Це полотно — звинувачувальний присуд українця нелюдському сталінському режиму.
Віктор Цимбал зобразив тему Голодомору не ілюстративно, а символічно: померлі від голоду матір з дитиною піднімаються в Небо. Образи виражають порив угору і велич спокою вічності.
Народження і розвиток книги
Книги – це маяки в океані часу! Ці слова належать
відомому німецькому філософу Артуру Шопенгауеру. І ми вважаємо що вони можуть
слугувати своєрідним епіграфом до сьогоднішнього заходу. Ми пропонуємо вам за
кілька хвилин пройти історичний екскурс від виникнення письма до появи
друкованих творів.
Подорожуючи країнами, букви з каміння переходили на глину, з глини на папірус, з папірусу – на воскову дощечку, з воскової дощечки – на пергамент або бересту, з пергаменту – на папір.
Книги створювалися в монастирях. Їх переписували вручну. Це була повільна і кропітка робота. У цьому процесі було задіяно велику кількість переписувачів, палітурників, перекладачів, художників і навіть ювелірів. Написану книгу переплітали, палітурку оздоблювали коштовностями. Тому книги коштували дуже дорого. За одну книгу можна було купити великий міський будинок або 12 гектарів землі.
Винайдення друкарства стало одним з найбільших
відкриттів тієї епохи. Друкарський верстат дозволив роботи безліч копій книги
за короткий час. Винахідником друкарського верстата був один з жителів міста
Майнца - Йоганн Гутенберг. Металеві бруски з опуклим зображенням букви або
цифри на кінці – літери поміщали в складальну касу, кожну букву в свій скриньку. Щоб ввести
слово, брали з різних скриньок літери і клали їх на спеціальну дощечку з
бортиками - верстатки. Набирали один рядок, за нею другий, третій ... Ось і
готова ДРУКОВАНА ФОРМА. Залишається покрити її фарбою, зверху покласти
аркуш паперу і міцно притиснути на верстаті. Лист видрукуваний.
Люди відразу ж оцінили новий винахід. У різних
містах одна за одною стали відкриватися майстерні, а потім і цілі фабрики з
виготовлення книг - ДРУКАРНІ.
пʼятниця, 20 листопада 2020 р.
День Гідності та Свободи
День Гідності і Свободи відзначається щороку 21 листопада згідно з Указом Президента від 13 листопада 2014 року. Його встановлено на честь початку двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та скасування процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Попрання законодавчо закріплених пріоритетів зовнішньої політики України, якою власне і була Угода про асоціацію між Україною та ЄС, викликала обурення українців.
Періодичні видання
Бібліотекарка Бахмутського НВК № 11 Світлана Власова завітала до учнів 4-х класів, аби розповісти їм про молодших братів та сестер книжки - газети та журнали. Учні не тільки ознайомились із різноманітними періодичними виданням, але й відчули себе такими собі видавцями власних видань.
пʼятниця, 13 листопада 2020 р.
16 листопада - Міжнародний день толерантності
У листопаді 1995 року Генеральна конференція ООН прийняла декларацію принципів толерантності. На честь прийняття Декларації 16 листопада оголошено Міжнародним Днем толерантності. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Вчені не дійшли єдиної думки щодо виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов'язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти і католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії - Варфоломієва. Важливою главою в історії толерантності також вважають кромвельський період англійської історії (17 ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві - індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи та терпіння. Згідно з їх поглядами, жодне з тверджень не може бути настільки непогрішним, щоб йому в жертву можна було принести інші переконання, що існують у суспільстві. Джон Солтмарш, один із захисників толерантності в епоху Кромвеля, говорив: "Твої погляди будуть настільки ж темними для мене, як і мої погляди для тебе, доки Господь не відкриє нам очі".
Для того, щоб досягти успіху у власному
житті, не витрачати сил на конфлікти, “побутові війни”, кожному доцільно
сформувати у собі толерантність, як рису характеру. А для цього необхідно:
· бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
· навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись, змінити в них те, що нам не подобається;
·
цінувати
в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно
від того, чи збігаються вони з нашими;
·
зберігати
“власне обличчя”, знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.
Ось яку «дієту» для тих, хто хоче стати толерантним, розробили психологи:
понеділок: розмовляючи з людьми, дивитись їм
в очі, привітатися з усіма;
вівторок: намагатися не нав'язувати нікому
свою волю;
середа: зробити для когось добру справу
так, щоб він не здогадувався, що добро йде від вас;
четвер: не виявляти до іншого такого
відношення, яке ви не хочете відчути до себе;
п'ятниця: намагатися добре виглядати,
говорити з усіма тихим голосом;
субота:
записати 5
позитивних якостей, що характеризують вас і вашого друга;
неділя: знайдіть 3 привода, щоб сказати «дякую»
вашим близьким.
Завжди є привід комусь сказати «дякую». Завжди є поруч хтось, хто
потребує співчуття. «Співчуття править світом» вчить давньоіндійське прислів'я.
«Чим достойніша людина, тим більшій кількості істот вона співчуває»,–стверджував
великий філософ Ф.Бекон.
Підписатися на:
Дописи (Atom)